Свято 8 березня втрачає популярність в Україні — соцопитування
Святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня, за даними соціологів, стабільно втрачає популярність серед українців протягом останніх років. >>
На усе заради генсека: у Кам’янському для погруддя Леоніда Брежнєва створили музей
16.08.2017
Погруддя «дорогого Леоніда Ілліча» виявилося на диво живучим.
Місто Кам’янське на Дніпропетровщині, як і всі населені пункти в Україні, процес декомунізації, звісно ж, не оминув.
До того ж тут епоха тоталітаризму втілювалася аж занадто завзято.
Протягом довгих десятиліть місто носило назву, пов’язану з іменем Фелікса Дзержинського, на його ж честь був названий і місцевий металургійний гігант — комбінат.
ще тут донедавна традиційно вшановували ім’я свого земляка, колишнього Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, становлення якого як «видатного державного і партійного діяча» відбувалося у Дніпродзержинську—Кам’янському.
Погруддя цього ідола «епохи застою» зустрічав приїжджих з боку вокзалів на початку центрального проспекту, яким можна було дістатися до центру міста й містоутворюючого меткомбінату.
Тож помпезна скульптура постійно перебувала у полі зору якомога більшої кількості людей.
Хід конем від декомунізації
Встановлено бюст було у 1976 році, ще за життя Брежнєва, з нагоди 70-ї річниці від його дня народження. Згодом відоме широкому загалу фото «дорогого Леоніда Ілліча», який роздивляється себе, улюбленого, у камені, стало приводом для всіляких жартів.
Коли ж розпочався процес декомунізації, мало хто міг передбачити, що пам’ятник «дорогому Леоніду Іллічу» дотепер вціліє.
Та й після зміни назви Дніпродзержинська на Кам’янське було не до нього. Певні сили тривалий час пручалися новому імені міста.
Тож поки місцеві активісти зосередили всі свої зусиллля на відстоюванні нової назви міста, чим свою пильність мимоволі приспали, місцева влада зробила такий собі хід конем, аби зберегти пам’ятник Брежнєву.
На сесії міської ради, яка відбулася 28 квітня 2016 року, було порушено ні з того ні з сього так зване додаткове питання — про створення відділу історії міста просто неба на площі Визволителів у кінці проспекту Свободи.
Центральною фігурою тут мало стати погруддя генсека ЦК КПРС на своєму... звичному місці. Назву відділу музею просто неба теж придумали досить своєрідну — «Міфи і реалії радянської епохи».
Хоча дотепер ніхто не може збагнути, а які ще «міфи і реалії» мали постати поруч із погруддям Брежнєва? Як і те, ким за такого задуму сприймати самого «дорогого Леоніда Ілліча»? Міфом чи реалією? Отож, за великим рахунком, влада у Кам’янському оголосила знаний дотепер усіма пам’ятник такою собі малою архітектурною формою (МАФом).
Не менший подив викликає й ще одне. А чому це «Міфи і реалії радянської епохи» мають стати мало не візитною карткою Кам’янського, адже місце їхнього розташування є таким, що вони постійно потраплятимуть у поле зору максимальної кількості людей?
Ще більше запитань викликає сам текст рішення сесії міськради: «Погруддя чотириразового Героя Радянського Союзу Л. І. Брежнєва залишити на своєму місці як частину експозиції віділу музею історії міста і привести у відповідність з вимогами Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки».
Проте навряд чи хтось у Кам’янському зможе пояснити, у чому ця «відповідність» полягає. Хіба що в тому, що під цей шумок міська влада виділила кошти на... утримання пам’ятника Брежнєву...».
«Геть подалі з площі та скверу»
На те, що відбувається в Кам’янському, гостро відреагував керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
«Не може так раптом пам’ятник і територія довкола нього бути оголошеним музеєм. У нас є Закон «Про музейну справу», який регламентує, що може вважатися музеєм. Є всі підстави для громадськості подавати до суду за невиконання закону про декомунізацію на керівництво міста. Таких прецедентів більше немає, це унікальна ситуація», — сказав він у коментарі «Радіо «Свобода».
Та поки що про позови до суду не чути, й пам’ятник «дорогому Леоніду Іллічу» стоїть на своєму місці незворушно. Як кажуть у таких випадках, Васько слухає та їсть...
Водночас громадськість Кам’янського щойно заявила про свій намір поставити руба питання про демонтаж погруддя радянського полiтичного дiяча Леоніда Брежнєва. Відповідне звернення зареєстровано на сайті електронних петицій до місцевої влади.
«Прошу знову (втретє) ще раз переглянути питання щодо демонтажу в мiстi Кам’янське пам’ятника-погруддя радянському полiтичному дiячевi Леонiду Iллiчу Брежнєву, генеральному секретаревi ЦК КПРС, чотири рази Герою Радянського Союзу, згiдно з Законом про «Засудження комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв в Українi та заборону пропаганди їхньої символiки». Дане погруддя, яке досi стоїть на постаментi на площi мiста, сприймається як символ радянського тоталiтарного режиму», — йдеться у зверненні.
При цьому наголошується, що зазначений пам’ятник не було внесено до Всеукраїнського реєстру нерухомих пам’яток iсторiї, тому він пiдпадає пiд закон декомунiзацiї, а значить, — демонтажу.
«Брежнєв є нашим земляком, вихiдцем iз нашого мiста, але це не виправдовує його дiяння як полiтичного дiяча, бо саме через цю людину Україна зазнала скрутних часiв рокiв «застою», — наголошує автор петиції й уточнює, що «ми не пропонуємо знищувати погруддя Брежнєва, а просимо прибрати його з постаменту, а саму бронзову скульптуру пiсля демонтажу з постаменту можна перенести в музей, але в музей, у будiвлю, геть подалi з площi та скверу», — закликає автор звернення.
Чи підтримають цю петицію жителі Кам’янського? На одному з місцевих інтернет-ресурсів щодо цього висловлюється неабиякий скептицизм.
Мовляв, на шостий день з дня опублікування петиції її підтримали всього-на-всього четверо людей разом з автором.
Хоча підписів вимагається зібрати зовсім небагато — 246. Для понад 240-тисячного міста це крапля в морі.
Але, з іншого боку, якщо є закон, то чому необхідністю його виконання повинна перейматися тільки патріотично налаштована громадськість?
