Із кінця жовтня 1882 року у розвитку вітчизняного театрального мистецтва розпочинався якісно новий етап на підросійській частині України.
Саме тоді письменникові, драматургу й акторові Маркові Кропивницькому пощастило створити трупу, якій судилося стати славою і гордістю України впродовж багатьох десятиліть.
Сталося це у Єлисаветграді (ще недавно — Кіровоград, тепер — Кропивницький).
Трупа мала назву «Товариство акторів» і офіційно вважалася російсько-малоросійською.
Проте більш вона відома як «Театр корифеїв». До складу увійшли такі згодом відомі майстри сцени, тоді ще учні Кропивницького, як Микола Садовський, Марія Заньковецька та інші.
Саме ці історичні події стали підґрунтям для започаткування цьогоріч у місті Кропивницький театрально-мистецького фестивалю, однойменного з прізвищем корифея українського театру і власне назвою міста.
Новий фест «Кропивницький» презентував навесні особисто міністр культури України актор Євген Нищук.
Спільний слоган для всіх мистецьких дійств, що проходитимуть із 29 серпня по 3 вересня у Кропивницькому, — «Культура в час випробувань».
Ідея проведення Національного фестивалю «Кропивницький» належить уродженцю міста Олександру Горбунову, продюсер — Сергій Проскурня, головний режисер — Сергій Компанієць.
Кому пощастить бути у Кропивницькому шість (!) днів — не пошкодує: емоцій і вражень вистачить щонайменше на кілька місяців.
Бо організатори збирають знакових виконавців театру, музичної сцени, поезії, лекційних майданчиків; будуть також якісні українське кіно і візуальне мистецтво; проводитимуть тематичні «круглі столи» і майстер-класи.
За словами куратора театрального напряму «Кропивницького» Олега Вергеліса, цей новий мистецький фестиваль — метафізична, сценічна подорож від хутора «Надія» (державний заповідник-музей Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) за 20 кілометрів від міста) у простір надій, адже третє тисячоліття подарувало саме надію на оновлення українського театру, його інтеграцію в європейський театральний контекст.
У кураторському коментарі читаємо: «Доземно кланяючись корифеям, український театр нової доби згадує традиції і прагне нового постмодерного простору.
Театральні проекти Андрія Білоуса, Ростислава Держипільського, Станіслава Жиркова, Євгена Курмана, Юрія Одинокого, Раду Поклітару, Владислава Троїцького — це і національний сценічний ґрунт, і новий європейський театральний вимір.
Фестиваль об’єднав у своїй театральній програмі і класиків театральної режисури, таких як Ярослав Федоришин, і нову талановиту режисерську поросль, зокрема — Івана Уривського.
У полі зору фестивалю також пошуки нового коду, який визначає сучасне сценічне трактування класичної спадщини та осмислення нової української драми в театрах різних українських міст: Сумах, Одесі, Херсоні, Луганську, Івано-Франківську, Львові, Кропивницькому, Києві.
Поліфонічний сценічний пошук, різножанровий спектр, актуальний вимір, європейський контекст — це і є шлях українського театру: від хутора «Надія» у простір надій».
Легендарну виставу Івано-Франківського театру імені Івана Франка «Нація» за мотивами творів Марії Матіос (режисер Ростислав Держипільський) у Кропивницькому покажуть 29 серпня.
Перед цим на різних площадках — документальна вистава Євгенії Відіщевої від київського «Театру Переселенця»; пленер художників Києва, Кропивницького, Львова, Одеси, Харкова та концерт у філармонії гітарного квартету.
Офіційний день відкриття «Кропивницького» — 30 серпня. Надвечір на Театральній площі основними дійовими особами стануть Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» та музичний гурт «Середина Звуку».
Трохи раніше в академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Марка Кропивницького — гучний проект від Влада Троїцького, композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка «Iyov», «опера для препарованого рояля, ударних, віолончелі та солістів».
У Кропивницький з’їдуться театральні колективи з кількох міст.
Можна буде подивитися: п’єсу Павла Ар’є «Слава героям» (режисер Стас Жирков) від київського експериментального театру «Золоті ворота» та Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка; сучасну версію класичної п’єси Івана Карпенко-Карого «Безталанна» — «Хто винен?» (режисер Антон Меженін) Сумського театру імені Михайла Щепкіна.
Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша представить «Бабу Прісю» за п’єсою Павла Ар’є «Баба Пріся та інші герої» (режисер Павло Ар’є).
«Київ Модерн Балет» під керівництвом Раду Поклітару покаже постановки «Жінки в ре-мінорі» на музику Себастьяна Баха та «Вгору по річці» за мотивами оповідання Фіцджеральда «Загадкова історія Бенджаміна Баттона».
З Одеси до Кропивницького завітає «Театр на Чайній» зі своєю «Дивною виставою» за п’єсами Девіда Айвза. А зі Львова — Національний театр імені Марії Заньковецької з «Катериною» Тараса Шевченка (режисер Богдан Ревкевич).
Шевченківська тема також у вуличній виставі Львівського театру «Воскресіння» — «Сни за Кобзарем».
1 вересня на сцені обласного театру імені Марка Кропивницького — один із найяскравіших українських зіркових дуетів — Станіслав Боклан та Олексій Вертинський — у виставі київського Молодого театру «Загадкові варіації». Від столичного театру «Золоті ворота» ще 3 вересня — «Украдене щастя» (режисер Іван Уривський).
Нові театральні форми на фестивалі презентують київський PostPlay Театр — міждисциплінарна вистава «Чорний сніг» від Дена та Яни Гуменних; «Театр Переселенця» покаже документальну виставу Аліка Сардаряна «Товар».
У вечір закриття фестивалю, 3 вересня, покажуть виставу від Національного театру імені Івана Франка — «Три товариші» Еріха Марії Ремарка у постановці Юрія Одинокого (у головних ролях Євген Нищук, Андрій Романій, Олександр Печериця, Анжеліка Савченко).
Український музичний контент «Кропивницького» — популярні українські гурти, актуальні виконавці: «Шабля», Luiku, «ТаРута», Riffmaster, «Крихітка», «Правиця» (Vroda), «Тартак», «Тельнюк: Сестри», Maxima, Сергій Жадан та «Собаки», Кozak System, Navkolo Kola, Atmasfera, Катя Chilly Group, Familia perkalaba, Kazka, Vivienne Mort, Lama, «Без обмежень», Альоша.
«Дуже важливо, щоб у цей, нелегкий, час саме мистецькі події могли надавати людям надії, поваги один до одного, створювали позитивний настрій та можливість відкривати себе, свою культуру, історію та самобутність того чи іншого міста нашої країни. Саме мистецтво покликане консолідувати суспільство», — каже Євген Нищук.
