ПОЛІТПАРНАС: Мужня калина

06.09.2017

Мужня калина

 
Град на калину сипавсь невпинно,
Буря нещадно зривала квітки.
Чим завинила, люба калино,
За що ж бо муки приймаєш такі?
Чи не вгодила вітрам-буревіям?
Бач, скільки злості у хмарах несуть.
Як вони можуть, як вони сміють
Ніжність топтати твою і красу?
Знову гойдають, чимдуж нагинають,
Хочуть з корінням зламати тебе!
...Люба, тримайся! Усе ж бо минає,
Буде ще небо вгорі голубе.
Буде ще сонце і радісна днина,
Ще соловей заспіває в гаю.
Знаю і вірю, тобі — як людині —
Боляче дуже за долю свою.
Тільки ж та доля — у кожного різна,
 Й часто від тебе залежить вона:
Хто не зігнеться в годиноньку грізну,
Тим вона завжди віддячить сповна.
................................................
Мужня калина — то Україна.
Скільки прийшлось пережити негод!
В праці невтомний, гордий і вільний
Все переніс український народ. 
Ось і сьогодні в ранкові хвилини
Сонце нам сяє з небес золоте,
А біля хати — рідна калина,
Як споконвіку, буйно росте.
 
Ганна ПОНОМАРЕНКО, фармацевт, ветеран праці
Наумівка, Корюківський район, Чернігівська область

  • Наймиліша мова — українська

    Днями подячно згадали митрополита Іларіона. У передмові до однієї з моїх найулюбленіших книжок «Дохристиянські вірування українського народу» його авторства, видали яку і в 1965 році, написано: «Огієнко Іван Іванович, 15 січня 1882...» >>

  • Сумний Святий вечір в 45-м...

    Наприкінці 1944 року мене покликали на постій проводу ОУН карпатського краю. Зустрів мене провідник ОУН карпатського краю Роберт і розповів про події в Галичині, а ще, між іншим, сказав, що вирішив провести Святвечір разом із членами ОУН і УПА в селі Космач. >>