Перетворення «у законі»: чи ухвалить Рада судову, медичну і пенсійну реформи

04.10.2017
Перетворення «у законі»: чи ухвалить Рада судову, медичну і пенсійну реформи

Спікер Парубій закликає колег працювати та приймати закони, доки задоволеними не будуть усі — від суддів до пенсіонерів.

З вівторка народні депутати України знову працюють в пленарному режимі.

 

Очікується, що робочий тиждень Верховної Ради, який триває з 3 по 6 жовтня включно, буде досить насиченим: на нього перенесена частина питань, які депутати не встигли розглянути протягом минулих сесійних періодів.

 

А саме: судова, пенсійна, а також, ймовірно, медична реформи. До того ж у найближчі дні, як пообіцяла представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко, глава держави нарешті подасть на розгляд депутатів проект закону про реінтеграцію Донбасу. 

 

Пенсійна реформа

Але з усіх реформ найбільше на погоджувальній раді 2 жовтня голови фракцій говорили про пенсійне переформатування.
 
Про абсолютну готовність підтримати реформу заявили лідери фракцій «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту».
 
Зокрема, представник БПП Артур Герасимов звинуватив колег по парламенту в затягуванні реформи: мовляв, через те, що депутати вносили безліч поправок до проекту судової реформи, на розгляд найболючіших для українських пенсіонерів питань просто не залишилося часу. 
 
«Штучне затягування судової реформи не дозволило вчасно прийняти закони для підвищення пенсій, фактично через саботаж однієї фракції парламенту 9 мільйонів пенсіонерів можуть не отримати цього місяця збільшені пенсії», — заявив він.
 
Крім того, як зазначив Герасимов, судова, пенсійна і медична реформи безпосередньо пов’язані зі змінами до Бюджетного кодексу і бюджетним фінансуванням, тому не менш важливо в рамках бюджетного процесу розглянути низку системно пов’язаних законопроектів.
 
Тим часом менш оптимістично налаштовані щодо пенсійної реформи в «Батьківщині» і Радикальній партії.
 
І перша, і друга політсили обіцяють не давати за неї голоси, якщо не будуть враховані їхні поправки, причому в кожної з фракцій — свій блок зауважень.
 
Так, представник «Батьківщини» Сергій Соболєв озвучив вимогу розглянути у профільному комітеті сотні поправок фракції.
 
«Якби наша фракція не подала сотні поправок до пенсійного законодавства, я не знаю, що б ми розглядали цього тижня. У нас би і далі чоловіки за службу в армії не отримували б пенсійний страховий стаж, а жінки за народження дітей так само не отримували би це. У нас би і далі десятки років втратили колгоспники, тому що у них не було при радянській владі ані паспортів, ані трудових книжок. Слава Богу, що є ті поправки, які дозволяють на підготовчому етапі виправити ті недоречності, які вносяться в цей сесійний зал», — зазначив депутат.
 
А лідер радикалів Олег Ляшко висловив такі претензії своєї фракції на адресу пенсійної реформи: потрібно почати з того, щоб підняти мінімальну заробітну плату до 5 тис. грн., а відтак і пенсії стануть вищими.
 
Мінімальна пенсія, за задумом Ляшка, повинна становити 1508 грн. Також він вимагає суворого покарання для роботодавців, які виплачують своїм працівникам зарплати в конвертах, позбавляючи тих можливості отримувати гідну пенсію.
 
«Виконання урядом наших вимог про перерахунок пенсій для людей iз великим трудовим стажем дозволить ліквідувати «зрівнялівку», яка дуже несправедлива, і підвищити пенсії для мільйонів пенсіонерів, зокрема, для колишніх шахтарів, металургів, хіміків, залізничників, як мінімум, на 1-2 тисячі гривень щомісяця», — сказав Ляшко. 
 
Крім того, він вимагає від уряду скасувати норму про 30% скорочення пенсій жінкам, які вийшли на пенсію по досягненнi 55 років (норма діє до 60-річного віку).
 
Також Радикальна партія, за словами Ляшка, виступає категорично проти підвищення сплати ЄСВ шахтарям, металургам і хімікам, оскільки таке підвищення позначиться на ціні відповідної продукції.

Бюджет-2018 та інші питання

Традиційно про непідтримку урядового варіанту пенсійної реформи заявили в «Опозиційному блоці». При цьому в фракції, яку на погоджувальній раді представляв Юрій Бойко, вимагають перегляду бюджету на 2018 рік.
 
Бюджет, розроблений Кабміном, Опоблоку апріорі не подобається, тому «опозиціонери» подали свій варіант, і в ньому пропонують: врахувати реальну інфляцію; вдвічі зменшити тарифи на комунальні послуги; зменшити фінансування силових і правоохоронних органів (за винятком армії) на 40% від нинішнього рівня.
 
Зачепивши питання видатків на державні структури, нардепи перейшли до обговорення держбюджету-2018. І тут з’ясувалося, що не підтримують запропонований урядом кошторис на наступний рік й у депутатській групі «Відродження», про що в понеділок на зустрічі глав фракцій заявив її представник Віктор Бондар.
 
Є претензії до держбюджету-2018 і у фракції «Самопоміч». Фракція вимагає від уряду виправити ситуацію, яка закладена в бюджеті і бюджетному кодексі.
 
Мається на увазі: перевести всі платежі, які не притаманні громадам, на державний бюджет.
 
Сьогодні такі платежі переведені на бюджети громад, зокрема, останні мають утримувати навчальні заклади I і II рівнів; крім цього, виплата пільг і субсидій за житлово-комунальні послуги також покладена на місцеві бюджети.
 
За таких умов, підкреслюють у «Самопомочі», середні та малі міста просто не зможуть функціонувати. Відсоток коштів місцевих бюджетів, які передаються до державного бюджету у вигляді реверсної дотації, необхідно зменшити до 30 відсотків.
 
«Зараз це 50 відсотків, а планується в бюджеті — 80 відсотків», — зазначив голова фракції Олег Березюк.
 
Ще одна дискусійна законодавча зміна, про яку говорять уже не один місяць, — це проект медичної реформи.
 
Не факт, що у парламенту вистачить сил до неї дійти (враховуючи, що на цьому тижні на світ повинен з’явитися закон про реінтеграцію Донбасу), але свою думку з цього приводу висловили низка лідерів фракцій, які були присутні на понеділковій нараді.
 
Так, зокрема, Юлія Тимошенко заявила, що «Батьківщина» не голосуватиме за медичну реформу. Натомість повністю підтримати медреформу планують в БПП. Проти неї виступають в «Опозиційному блоці» і групі «Відродження».
 
Лідер «Відродження» Віктор Бондар звернув увагу на проблему фінансування госпітальних округів.
 
«Багато говориться про реформу, особливо про медичну, а яким чином це відображено в бюджеті на 2018 рік? Там немає жодного рядка, який був би спрямований чітко на медичну реформу, на запуск медичного страхування, на ремонти районних лікарень, міських лікарень, на будівництво нових медзакладів. Ваші госпітальні округи, про які багато говорилося, як вони будуть формуватися? Бюджет абсолютно не пов’язаний iз тими реформами, про які ми говоримо», — сказав Бондар. 
 
Ще одна важка тема — судова реформа. Внесення численних поправок до пакета «судових» документів минулого пленарного тижня не надто обнадіювало, здавалось, і цього разу розгляд судової реформи в сесійній залі буде складним.
 
У «Блоці Петра Порошенка» вимагали підтримки законопроектів №6232, 6233, 5425, якими передбачається завершити черговий етап реформування судової системи в Україні.
 
Солідарні з колегами з пропрезидентської фракції і в «Народному фронті». «Народний фронт» наполягає, що робота iз законопроектами, а особливо, коли до них подають 4 тисячі поправок, повинна відбуватися у профільному комітеті.
 
«Тому план такий: приймаємо судову реформу і відразу переходимо до розгляду пенсійної, щоб наша осінь реформи не перейшла в зиму на догоду популістам, які давно саботують роботу Верховної Ради і щосили працюють на дострокові вибори, чого вони не приховують і про що заявляють відкрито», — зазначив глава фракції Максим Бурбак. 
 
І нарешті — про законопроект щодо реінтеграції Донбасу. Не дивлячись на те, що текст цього документа в парламенті з’явівся тільки вчора, фракція «Самопоміч» ще раніше заявила, що не стане його підтримувати.
 
«Знову спроба протягування через Верховну Раду України закону про так звану реінтеграцію. Реінтеграції чого? Визначено ворога? Визначено окуповані території? Це чергова спроба одвічного ворога України легалізувати своє становище на тимчасово окупованих територіях і зруйнувати суверенність країни зсередини. Крім цього, цим законом про реінтеграцію вводиться повна безвідповідальність головнокомандувача за Збройні сили України.
 
Більш того, уникаючи відповідальності як головнокомандувач, він хоче вводити воєнний стан на одних територіях і припиняти дію органів місцевого самоврядування на інших. Це безвідповідальна позиція, яку не вдалося провести у змінах до Конституції, але зараз підступно хочеться провести в інших законах», — сказав представник «Самопомочі» Олег Березюк. 
 
P. S. Незважаючи на те, що номінально Верховна Рада пропрацювала цілий вересень, за весь місяць трудової діяльності похвалитися нардепам, по суті, нічим. Загрузнувши у внутріпартійних чварах та політичній боротьбі, депутати зуміли затвердити тільки реформу освіти. Як буде працювати Верховна Рада далі — велике питання. Парламентська криза тільки наростає, а значить, черговий пленарний тиждень замість відчутних результатів принесе лише нові випробування.
 
Визначаючи на погоджувальній раді пріоритети в роботі ВР, спікер Андрій Парубій відчайдушно закликав колег до роботи. За його словами, ідеально було б, якби у вівторок (тобто вчора) Рада працювала би до «переможного кінця». Іншими словами, голова ВР запропонував колегам не розходитися по домівках, доки ВР не розгляне всі правки, необхідні для прийняття законів щодо судової та пенсійної реформи.
 
Коли ми готували цей номер до друку, стало відомо, що Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект №6232 про внесення змін до низки кодексів, який запускає судову реформу. Голосів «за» було 234, і далеко не всі вони належали коаліціантам. Щонайменше 20 своїх багнетів парламентській більшості «позичив» Опоблок. «Таким чином ми завершили тритижневе обговорення цього законопроекту. Це найдовший законопроект в історії українського парламенту», — прокоментував Андрій Парубій. Але у цій діжці меду знайшлася своя ложка дьогтю: низка народних депутатів заявили про кнопкодавство при голосуванні цього документа. Таким чином судову реформу вчора було запущено. Та це, безперечно, лише початок.  
 

А ТИМ ЧАСОМ...

Іще одна проблема назріває в країні з призначенням суддів Верховного Суду. Громадська рада доброчесності (ГРД) закликає Президента Петра Порошенка не затверджувати 111 кандидатів у члени нового ВСУ.
 
Рада нагадує, що вважає 25 зі 111 кандидатів, яких Вища рада правосуддя внесла на підпис Президентові для призначення суддями Верховного Суду, невідповідними критеріям доброчесності та професійної етики.
 
«Громадська рада доброчесності навела у своїх висновках переконливі факти недоброчесної поведінки кандидатів..., однак Вища рада правосуддя проігнорувала факти, викладені у висновках ГРД, без будь-яких пояснень», — йдеться у зверненні.
 
ГРД заявляє, що під час конкурсу до Верховного Суду мали місце порушення, спрямовані на протягування потрібних кандидатів.
 
«Конкурсні процедури були підлаштовані для призначення заздалегідь визначених кандидатур, а Громадську раду доброчесності було використано для легітимізації цього процесу», — вважають члени ради.
 
Як повідомлялося, Вища рада правосуддя оголосила 111 кандидатів на призначення суддів до Верховного Суду України, яких передадуть на підпис Президенту.
 
Рух «Чесно» на своєму сайті оприлюднив перелік 25 кандидатів до нового ВС, яких ГРД вважає недоброчесними. Серед них навіть є судді, які колись посадили за ґрати теперішнього Генпрокурора Юрія Луценка.