Піжмурки з Саакашвілі

04.10.2017

Пам’ятаєте, в часи нашого дитинства була така гра, коли ведучому зав’язували очі, плескали у долоні і кричали: «Дід Панас, дід Панас, облиш мухи, лови нас».
 
І ведучий повинен був ловити бешкетників. Певне, в таку гру вирішив зіграти і Міхеїл Саакашвiлi. 
 
Спочатку екс-посадовець повинен був перетнути кордон на КПП «Краковець».
 
І поки журналісти пакують валізи, беруть зубні щітки та змінні шкарпетки, а на КПП у спішному порядку миють асфальт i фарбують шлагбауми, Саакашвілі змінює плани і їде до Шегині.
 
А за ним прямує клінінгова бригада та автобус із журналістами. Яскраво уявляється картина, коли акул пера припрошують сідати до екскурсійного автобуса та поїхати дивитися на приїзд Саакашвілі. З таким ажіотажем не прибував навіть вогонь з Єрусалима.
 
Чому Саакашвілі полюбив їздити Польщею? Можливо, хотів погратися у пiжмурки з прикордонниками, а можливо, це кмітливий план українських очільників.
 
До приїзду відомого грузина пункти пропуску обов’язково рихтуватимуть і чим більший список КПП, куди планує з’їздити колишній голова Одещини, тим кращою буде загальна картина.
 
А можливо, це рекламний хід Укрзалізниці. Спад попиту на квитки «Інтерсіті» змусив щось вигадувати, і компанія почала підпільну піар-акцію: «Поїхати в поїзді з персоною нон-ґрата, потрапити в ефір відомих телеканалів».
 
Та мені здається, що в потязі їхали охоронці мандрівника та його родина. Яка, до речі, приїхала у Шегинi, займаючи цілий автобус. Циганський табір, чесне слово.
 
І от, коли головна залізнична компанія країни зрозуміла свій промах — поїзд iз Перемишля не виїхав. За офіційними даними: на «борту» була людина, якій в Україну в’їзду немає.
 
Мені цікаво, чому не можна було просто продати йому квитка. Адже в потязі, крім депутатів, могли бути і люди. Їх пообіцяли відправити додому автобусом.
 
Жарти жартами, але все це сумно. Як показує жорстока практика, коли всі ЗМІ так активно обговорюють безглузду новину — варто очікувати серйозних неприємностей.
 
І можна тільки міркувати, від чого нас так старанно відволікають: від техніки, яку зосере­джує на кордоні ворог, від пенсійної реформи чи ще чогось не менш важливого, на що в медіа не вистачило місця та часу, поки вони гралися у піжмурки з Саакашвілі. 

  • Сини неба

    Хохол... Це слово — на язиці кожного московита, в газетних статтях, виступах, написано на парканах і навіть якось випадково трапилась московська газета, де назву нашої Руси-України означили як Хохландія. >>

  • «На моє глибоке переконання...»

    Із цих слів починається майже кожен виступ наших можновладців. І не має значення, що це переконання — фальш або ж пристосуванство до певних обставин. Головне тут — «глибоке переконання». >>

  • За Уралом голоду не було...

    Мій дід, Семашко Михайло Іларіонович, народився в Білорусії, в селищі Іванець Мінського повіту. Дід любив свою батьківщину, добре знав білоруську мову, спілкувався з родичами і знайомими тільки рідною мовою. >>

  • Не вчіть учених їсти хліб печений,

    Критика несподіваного опонента в соцмережі генерувала необхідність висловити власну думку з приводу однієї психологічно-світоглядної проблеми, яка домінує в політиці, відлунює в суспільстві і перекочувала в соцмережі... >>