У Києві звучатимуть маловідомі шедеври 8-річного Моцарта

24.10.2017
У Києві звучатимуть маловідомі шедеври 8-річного Моцарта

Юрій Шутко та Юрій Кот. (Фото з власного архіву.)

На сцені Національної філармонії у Києві наприкінці жовтня відбудеться сольний концерт знаного дуета заслужених артистів — флейтиста Юрія Шутка та піаніста Юрія Кота «Вольфганг Амадей Моцарт: від вундеркінда до генія».

 

Це нагода згадати про життя і творчість великого австрійського композитора-класика, які обплутані загадками та легендами і часто пов’язані з флейтою.

 

Музика вундеркінда

Цей музичний інструмент — флейта — супроводжував композитора від самого дитинства й до смерті.
 
Оперою «Чарівна флейта» Моцарт закінчив свій творчий шлях. Перші ж твори — сонати для флейти та клавіру — він написав у вісім років під час перебування у Лондоні, де разом із батьком давав концерти місцевим аристократам та особисто королю Георгу ІІІ і його дружині королеві Шарлоті.
 
Королівська пара дуже любила музику, тому із захватом слухала виступи маленького Вольфганга, який імпровізував на клавесині, скрипці та органі. 
 
Батько юного музиканта Леопольд Моцарт так описував свої враження від перебування у Лондоні:
 
«27 квітня ми були у Сент-Джеймському палаці у присутності короля і королеви з шостої до дев’ятої години. Вже п’ятого дня після приїзду нас прийняли при дворі. Подарунок склав всього двадцять чотири гінеї, але люб’язність Їх Величності була буквально невимовна. Одним словом, за манерою поводження з нами короля і королеви ніяк не можна було б повірити, що вони — король і королева Англії».
 
У королівському палаці родина Моцартів грала в сімейному колі без дотримання етикету.
 
Король Георг ІІІ не вважав незручним сісти поруч із маленьким Вольфгангом і перегортати йому нотні аркуші, коли той акомпанував на клавірі королеві Шарлоті, яка мала приємний голос і добре співала.
 
Тому не дивно, що невдовзі створені вундеркіндом сонати для флейти було присвячено  саме королеві Шарлоті. Вона ж на знак подяки талановитому хлопчикові звеліла вручити п’ятдесят гіней та люб’язного листа.
 
Сонати вражають своєю дитячою безпосередністю, світлістю й щирістю звучання флейтових тем, які перекликаються з грайливою партією акомпанементу, є свідченням неординарного таланту вундеркінда Моцарта.
 
Уперше у Києві на сцені Національної філармонії вони прозвучать у виконанні флейтиста-віртуоза Юрія Шутка, що грає на унікальній флейті, відлитій із чистого золота.
 
Партію фортепіано виконуватиме піаніст Юрій Кот, який упевнений: у цих сонатах відчутна рука генія. 
 
— Вони є незаслужено забутими й не входять до репертуару студентів та професійних виконавців, а дарма, — каже флейтист Юрій Шутко, — оскільки флейтові сонати маленького Моцарта — прекрасні за стилем і формою написання. Уперше в Україні їх виконав мій колишній педагог — народний артист України, професор Олег Кудряшов.

Три флейтові концерти та чотири квартети — за 200 золотих флоринів

Саме флейта стане рятівною паличкою у дорослому житті вже знаного композитора, який у пошуках заробітку завітав разом із матір’ю 1777 року до німецького Мангейма.
 
Саме там працював у капелі курфюрста Карла Теодора відомий флейтист-соліст Йоган Баптист Вендлінг, натхненну гру якого Моцарт чув ще у семирічному віці, коли гастролював із батьком у Швецінгені.
 
Останній запропонував йому концертне турне до Парижа, але для того, щоби воно відбулося, треба було залишитися на кілька місяців у Мангеймі.
 
Проте грошей у Моцарта не було. Тоді йому на допомогу прийшов Вендлінг, який познайомив його з флейтистом-любителем де Жаном.
 
Той замовив за 200 золотих флоринів Моцартові три флейтові концерти та чотири квартети. 
 
Це потішило композитора, який, щоправда, не очікував, що робота над цими творами виявиться нелегкою.
 
Адже Моцарт, як зазначають його біографи, відчував недовіру до флейтистів.
 
Вендлінг у цьому плані став винятком, адже був, за словами композитора, «не якимось там дударем, і тому з ним весь час не потрібно було боятися, що якщо з’явиться якийсь звук, то він (як це часто трапляється) буде сильно низьким або занадто високим... тут він завжди точний, у нього є серце та вуха, і кінчик язика — на правильному місці, і він не думає, що можна чогось досягти, якщо лише дути і правильно тримати пальці...».
 
За два місяці роботи над замовленням де Жана Моцарт ­встиг написати йому лише половину творів — три квартети та два концерти для флейти, один з яких став копією такого ж твору для гобоя.
 
Замість третього концерту, композитор вручив замовнику лише повільну частину анданте До-мажор, яке по праву називають «арією для флейти», адже його виточена наспівна мелодія ніби створена для цього співучого інструмента.
 
Цей прекрасний твір, як і флейтовий квартет Ре-мажор Моцарта, також прозвучить у Національній філармонії у другому відділі концерту. 
 
Вершина творчості
 
У програмі серед творів пізнього періоду творчості Моцарта — й скрипкові шедеври у перекладі для флейти — адажіо Мі-мажор та рондо До-мажор, які вирізняються витонченим характером, різноманітністю образів, примхливою зміною гармоній та ритмічних фігур.
 
Їх Моцарт написав на прохання відомого італійського скрипаля Антоніо Брунетті.
 
На завершення концерту солісти виконають рондо зі знаменитої Хаффнер-серенади, що є однією з вершин творчості Моцарта. Її композитор створив для весілля дочки бургомістра Зальцбурга Елізабет Хаффнер 21 липня 1776 року.
 
Рондо з Хаффнер-серенади є життєрадісним твором, віртуозна тема якого нагадує жарти веселого й винахідливого автора.
 
Загалом, цей концерт є певною ретроспективою значимих камерних творів Вольфганга Амадея Моцарта, музика якого у професійному виконанні солістів не залишить байдужими завзятих меломанів і любителів класики.