Правосуддя «по-новому»: що змінить для українців судова реформа

29.11.2017
Правосуддя «по-новому»: що змінить для українців судова реформа

Кількарічні зусилля з формування незалежних судів породили більш витончені, але не менш жорсткі схеми контролю над служителями Феміди.

«Ці зміни — просте шулерство, для того, щоб позакривати величезну кількість кримінальних проваджень.

 

Усі старі провадження, а їх сотні тисяч  — розбої, грабежі, вбивства, зґвалтування — які не розкриті на сьогодні, яким рік, два, три, мають бути закриті», — каже начальник Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

 

Саме так реагує він на підписану Петром Порошенком судову реформу. Власне кажучи, закон парламент ухвалив ще 3 жовтня, але глава держави скріпив його підписом 22 листопада.

 

Попри чисельні заклики — цього не робити. 

 

Уся президентська рать

 

Терміни, до яких звужується слідство (про це — нижче), були не єдиним приводом для нарікань у випадку із судовою реформою.
 
Інші новації, закладені у ній, також викликали чимало суперечок та заперечень у професійних колах.
 
І хоча представники Адміністрації Президента називають цю реформу черговим кроком реалізації європейських норм судоустрою, окремі відомі юристи посилено закликали владу не приймати відповідний законопроект, тому що він серйозно посилює вплив президентської вертикалі на судову систему і містить цілий ряд небезпечних для пересічних громадян норм.
 
Судова реформа робить основний акцент на визначальній ролі Верховного Суду, а тому до цієї інстанції — особлива увага.
 
Ще влітку вища кваліфікаційна комісія суддів опублікувала список із 120 кандидатів, які пройшли конкурс на посаду судді Верховного Суду (ВСУ).
 
Конкурс тривав із листопада минулого року і проходив у два етапи: письмові тести та усна співбесіда, яку транслювали у прямому ефірі. Глава держави вже назвав подібний відбір «зразковим».
 
Але в Громадській раді доброчесності, куди увійшли юристи, експерти та журналісти, не згодні з призначенням мінімум 30 з 120 кандидатів. 
 
У цілому більшість із тих, хто пройшов відбір, так чи інакше пов’язана або з президентською командою, або з її союзниками по правлячій коаліції з «Народного фронту».
 
При цьому 80 відсотків кандидатів є чинними суддями вищих і апеляційних судів.
 
Іншими словами, ніякого оновлення судової системи, по суті, не відбулося. На що вже звертають увагу наші західні партнери. А опоненти влади вважають, що після затвердження Президентом всіх цих кандидатур він отримає можливість впливати на Верховний Суд в ручному режимі.
 
«Звертаюся до депутатів не голосувати за президентський законопроект, який продовжує так звану судову реформу. Цей документ спрямований на ще більше зміцнення неконституційного впливу Президента на суддів і посилення його диктатури», — написав не так давно екс-заступник голови адміністрації Президента Андрій Портнов на своїй сторінці в мережі Facebook.
 
Колеги Портнова переконані, що, хоча у законопроекті й немає прямого підпорядкування судової системи главі держави, це станеться за сукупністю ознак.
 
Ще кілька слів про Верховний Суд. Реформа визначає ВСУ єдиною касаційною інстанцією. Відтак ВСУ за відповідною скаргою розглядатиме касацію «лише один раз».
 
Це означає, що всі існуючі нині Вищі суди ліквідуються, а касаційні справи, які в них розглядаються на даний момент, хлинуть на робочі столи до новообраних суддів Верховного Суду.
 
До слова, за різними оцінками, йдеться про 50-70 тисяч касацій. Навіть за умови формування 100% складу суду, на кожного суддю буде розподілено понад 580 касаційних скарг.
 
А якщо суд буде заповнений тільки наполовину, кількість справ перевищить тисячу.
 
І це не рахуючи нових справ, які будуть надходити в регулярному режимі. З таким навантаженням робота вищої судової інстанції може бути надовго заблокована і відкриється широке поле для зловживань через довільне визначення черговості розгляду «завислих» справ.

Очевидні мінуси: гласність під питанням та анулювання банківської таємниці

Як уже сказано вище, до очевидних мінусів судової реформи відносять і так звану «поправку Лозового», яка суттєво зменшує терміни розслідування справ.
 
«Ця поправка зменшить терміни розслідування в залежності від категорії справи до 3 або 6 місяців. Таким чином, кількість відмов на початку розслідування при неочевидних злочинах значно зросте, адже правоохоронці не захочуть брати на себе місію розслідувати ці злочини пришвидшено. А всі «майданівські» справи і справи проти колишніх керівників держави відразу будуть закриті, оскільки запропоновані депутатом Лозовим і підтримані комітетом терміни розслідування там уже давно минули», — вважають у «Реанімаційному пакеті реформ».
 
Крім цього, однією з найбільш спірних норм стала пропозиція створення системи «автоматизованого арешту коштів, яка дозволить забезпечити оперативне (в межах декількох хвилин) виявлення грошей, що належать відповідачеві або боржнику, і накласти на них арешт відповідно до судового рішення або постанови державного виконавця».
 
Отже, наголошують експерти, в рамках судової реформи під удар потраплять і комунальні борги українців. Адже тепер у боржника не буде ніяких банківських таємниць від суду.
 
Система автоматизованого арешту коштів забезпечить запити в банки з метою виявлення рахунків боржників, засоби яких підлягають арешту, і здійснення інших дій, необхідних для арешту коштів на банківських рахунках.
 
Це може призвести до того, що люди просто не зможуть вільно розпоряджатися своїми грошима. Наприклад, якщо у людини виявляться борги з «комуналки», то постачальник комунальних послуг просто зможе звернутися до суду і вимагати автоматичний арешт коштів боржника.
 
Більш того, якщо борг не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає наказ про стягнення цієї суми в електронному форматі, обходячись без «живого» засідання.
 
«Так, такого ще не було, раніше соромилися. Наприклад, автоматично з банківських рахунків громадян списуються всі борги за «комуналку». Тобто бабуся, якій раз не дали або не вчасно дали субсидію, більше ніколи не побачить пенсію. Убиваються залишки банківської таємниці, що дивом вижили», — вважає юрист Олена Дьяченко.
 
А ось новація з «іншої опери»: крім вищезгаданих моментів, критиці також піддавалася норма, яка може знищити поняття гласності судового процесу. Зокрема, така норма виявилася відразу в декількох кодексах.
 
«Передбачено, що в разі, якщо суд прийде до висновку, що фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також трансляції ходу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що виносить мотивовану постанову. Зазначене положення може призвести до порушення такої засади судочинства, як гласність судового процесу», — зазначалося у висновку головного експертного управління Верховної Ради. 
 
Також суд може обмежити доступ людям до зали суду, якщо в залі не вистачає вільних місць. Теоретично це дозволить вигнати із суду всіх журналістів або спостерігачів: потрібно тільки заздалегідь посадити на вільні місця «своїх» людей.
 
Ще однією ініціативою, яка зазнала критики, була ідея про те, що до участі в справі може залучатися експерт із питань права.
 
Новація буцімто непогана, але у законі жодним чином не пояснено, що саме слід розуміти під формулюванням «визнаний фахівець в області права» — ким і в якому порядку він повинен бути визнаний.
 
«Якщо ми говоримо, що нам потрібен експерт з питань права, то це суддя в судовому процесі, який на підставі своїх юридичних знань вирішує спір. З точки зору теорії права, це неможливо — існування експерта з питань права. Тобто це означає, що експерт з питань права володіє знаннями юридичними, якими не володіє суддя. Це абсурд», — коментує депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко.
 
Дана норма виглядає як зловживання можливістю залучення цілковито сумнівних осіб — «експертів», заангажованих інтересами тієї чи іншої сторони.

Іще новації: «електронний» суд та перевірка майна

Дискримінаційним юристи називають і положення, яке передбачає порядок виклику відповідача, місце проживання, перебування, місцезнаходження або місце роботи якого невідоме, через оголошення на офіційному сайті судової влади України.
 
Це означає, що особи, які не отримали повістку, вважаються викликаними до суду, якщо таке оголошення буде зроблено в інтернеті.
 
Але «не всі громадяни України мають можливість для підключення інтернету і доступу до такого сайта. На практиці такий стан може призвести до порушення права відповідачів на справедливий суд і порушення принципів гласності та відкритості судового процесу», — зазначають юристи головного експертного управління Верховної Ради.
 
Утім застосування новітніх інформаційних технологій має і свою позитивну сторону. Адже ходити на судові засідання тепер потрібно буде не всім.
 
«Учасникам справи забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не покидаючи свого житла або робочого приміщення, а для свідків, експертів — у приміщенні іншого суду», — говориться в тексті закону.
 
До того ж, судовий збір при подачі позову в електронній формі буде менший. Крім того, створюється Єдиний державний реєстр виконавчих документів.
 
За задумом створення цього реєстру позбавить необхідності отримувати в суді виконавчі документи в паперовій формі. Виконавчі документи подати в орган виконавчої служби можна буде в електронній формі.
 
А ось ще одна цікава норма, яка може відбити бажання громадян звертатися до суду: суд має право зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну юридичну допомогу.
 
Наприклад, таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки свідомо необґрунтованого; або 2) позивач не має майна, достатнього для відшкодування судових витрат відповідача в разі відмови в позові.
 
Якщо ж позивач не внесе зазначену суму, суд може відмовити йому в позові.
 
Як каже Сергій Власенко, суперечить здоровому глузду і норма про те, що суд може зобов’язати учасника справи авансом сплатити витрати, пов’язані з викликом свідка, призначенням експертизи, залученням спеціаліста (вже обговорювалося вище) або залученням перекладача.
 
Все це призведе до того, що звертатися до суду зможуть тільки люди з високими статками.
Судова реформа також передбачає, що за різні зловживання учасники процесу можуть бути покарані.
 
Цю норму відразу розкритикували в головному експертному управлінні Верховної Ради як занадто розмиту і таку, що залишає широке поле для тиску на учасників процесу.
 
«Передбачено положення про неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також передбачено, що за зловживання правами учасником судового процесу суд може застосувати до нього відповідні заходи. Повноваження суду можуть привести до порушення права на справедливий суд, право на який передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод», — йдеться у висновку юристів. 
 
Цікаво, що учасники судових засідань будуть обмежені у можливості ставити питання в ході судового процесу. Їхня кількість має становити не більше десяти.