Такі великі ці малі: художники привернули уваагу до проблем провінційних міст

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2010 року до малих міст належать ті населені пункти, де проживає не більше 50 тисяч осіб, а це приблизно 75% від загальної кількості міст України — 366 міст.

 

 

«Місто таке невеличке, провінційне, але таке затишне» — можна почути про такі міста та містечка, де людям подобається жити, де їм комфортно, де знають майже всіх сусідів і їх радощі та неприємності, де можна розраховувати на підтримку у важку хвилину і допомогу.

 

 

Зелені зони та місця, пов’язані з особливостями стилю життя в малих містах, а також переваги проживання та недоліки малих міст — це теми окремих досліджень, а ми зараз змогли подивитись на роботи митців, які, мандруючи малими містами України, мали можливість свої бачення і відчуття від знайомства з їх знаковими місцями, пам’ятками історії та культури перекласти на полотно та папір. 

 

Нещодавно в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбувся форум «Малі міста України».

 

Основне його завдання — привернення уваги громадськості до вивчення історії малих міст, їх культури, архітектурних пам’яток, збереження культурного надбання держави, розвитку регіонального краєзнавства, туризму — виконано.

 

Завдяки цьому проекту я особисто і всі художники — учасники проекту «Артвізитівка України» знають вже майже все про територіальний устрій України, наприклад, що міста Мукачево, Коломия та Калуш — не є малими містами України. А ви це знали?

 

Форум завершив проект «Історія малих міст України», розпочатий у 2008 році під егідою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

 

За час реалізації проекту бібліотекою було проведено 25 заходів у форматі бібліотечного клубу «Національні святині».

 

На заходах досліджено і представлено по одному місту з 24 областей України та Автономної Республіки Крим. 

 

Проведені заходи в рамках соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України» продемонстрували різний рівень розвитку малих міст, що, в першу чергу, залежить від діяльності місцевої влади, впровадження самоврядування, патріотичності місцевих жителів і вихідців із цих міст, бажання популяризувати свою малу батьківщину. 

 

Відбулись презентаційні заходи «Лабораторія автентичного співу Східного Поділля» та «Художники подорожують малими містами України», які, розкриваючи творчий потенціал сучасних українських митців, що популяризують неповторний національний колорит малих міст, завершили цей захід.

 

Вражень та позитиву всі присутні учасники та гості отримали на багато років уперед...

 

Митці, самі того не помічаючи, можуть виступити двигунами (агентами) культурних змін у тих містечках, де вони бувають на пленерах або проїздом...

 

Так, художниця Лариса Пуханова розповіла, як гарно їх зустрічають мешканці малих міст, запрошують до себе, розповідають різні історії про місто, які допомагають митцям у подальшому створити шедеври, бо вони переймаються цими розповідями і спогадами старожилів.

 

До художниці Тетяни Грицай одразу ж підійшла молодь — майбутні мистествознавці сказали, що проживають у Бучі, але не можуть згадати, де саме в місті розташований об’єкт, на який звернула увагу митець.

 

Оголосили квест із пошуку цього об’єкта. Тетяна Фоміна розповіла про свої враження від маленьких міст, які зображені на її картинах, і вирішила зробити колекцію власних робіт із кожної подорожі, бо фотографії не можна навіть порівняти з емоційними картинами...

 

На виставці «Художники подорожують малими містами України» були представлені твори українських майстрів із різних регіонів нашої країни.

 

Тут і Закарпаття — Хуст і Тячів, і Поділля — Немирів і Тульчин, а також Дубно, Корсунь-Шевченківський, Генічеськ, Буча... Кожна робота — це освідчення в коханні до того міста, яке відвідали митці.

 

Художник сам вибирає ракурс, вихоплює найцікавіші моменти і пропонує кожному звірити зі своїм баченням, побачити щось знайоме для себе й оцінити роботу митця.

 

Природа, пам’ятки історії та архітектури, а також культові споруди — унікальні джерела натхнення, вивчення, споглядання (і для художника, і для тих, хто далекий від мистецтва).

 

Саме вони і виховують почуття прекрасного, не залишають байдужим нікого, саме вони і формують патріотів своєї землі.

 

Художники — особлива «каста», яка доповнює реальність багатим уявленням. Вони «по-своєму» бачать і сприймають навколишнє життя.

 

Все пережите художником із приводу натури, яку він вивчає, неодмінно відобразиться у його творінні, яке, в свою чергу, впливатиме на почуття глядача на рівні емоцій.

 

Цінність будь-якого мистецького твору — в енергетиці та впливі на людину, в емоціях, які він викликає.

 

Як писав відомий живописець Б. В. Іогансон, художник «...вводить нас у світ якихось нових образів, яких раніше ми не бачили, або, навпаки, у світ явищ, буцімто нам і знайомих, але він змушує нас побачити їх інакше, зовсім з іншої точки зору». І ми вдячні митцям за це.

 

До речі, ХХІ століття та нове тисячоліття заявлені як творчі. Тобто кожна людина — Співтворець у цьому Всесвіті. Тож варто поспішити скористатись наданими можливостями.

 

Тому і хочеться побажати всім творчої наснаги, гарних друзів, підтримки ідей та пошуку і розкриття в собі Художника, щоб творчими проектами змінювати світ на краще.

 

Бажати треба багато і часто, тоді бажання будуть здійснюватися — саме так рекомендують у маленьких містах і містечках Закарпаття.

 

Тож митцям хочеться побажати і в подальшому мати можливість подорожувати Україною, а меценатам та небайдужим людям створювати умови для відтворення на полотні та папері міських пейзажів маленьких міст та містечок.