Сини неба

13.12.2017
Хохол... Це слово — на язиці кожного московита, в газетних статтях, виступах, написано на парканах і навіть якось випадково трапилась московська газета, де назву нашої Руси-України означили як Хохландія.
 
Воно звучить у нашій Україні останніми роками, і московити вживають його в найпринизливішому, найлайливішому і найпрезирливішому значенні, щоб сильніше вдарити наш древній народ — нащадків аріїв.
 
Ненавиджу це слово. Проте... 
 
Це було чи наприкінці 80-х чи на початку 90-х років, десь у цей період я співпрацювала з науковцями одного з інститутів Казані, і мені науковці, які вважали себе росіянами, скаржилися на татар, які відкрито виражали ворожість до них.
 
Тому одного ранку, збираючись на роботу, звернула увагу на передачу, в якій виступав татарський письменник на якомусь форумі, можливо, з’їзді письменників у Москві (початок передачі я пропустила, тож прізвища виступаючого не чула). Включила, коли виступ був уже десь на середині.
 
Письменник говорив про московський шовінізм, принизливе і ненависне ставлення росіян до всіх інших народів (нацмени, чукчі, чучмеки тощо).
 
Потім перейшов до ставлення московитів до татар, їхнє презирство до народу письменника, і це при тому, що, по суті, татари створили московщину, яка перейняла державний  устрій, культуру, мову (наступництво орди).
 
А потім говорив десь так (передаю своїми словами): «Та візьміть Україну-Русь. Московити повністю привласнили (вкрали) її історичну назву, виступають як руси, вкравши їхню історію та культуру, і з гордістю про це говорять як про свою, а українців називають тільки хохлами, вважаючи цей народ меншовартісним. Але назву цьому народові дали древні татари, мій народ, що на давній татарській мові означало хохол — син неба. Представники цього народу були високими, синьоокими, білявими, на конях...».
 
Сини неба (хохли) — так звали давні татари наш народ. Виступ закінчився, виключила радіо і побігла на роботу. Була здивована, рада і тільки. Те, що українців у московщині називали хохлами, я знала, але була впевнена, що це тільки на побутовому рівні малоосвічені особи так говорили.
 
Проте за ці 25 років, а особливо зараз — під час війни, — це слово перейшло на державний рівень московитів із таким самим відтінком злоби, ненависті, зневаги, що я не витримую цього паскудства.
 
Хочу звернутися до спеціалістів (письменників — наші письменники, можливо, були на тому зібранні і чули виступ татарського письменника, або істориків, мовознавців, музейників), щоб віднайти-підтвердити писемні дані про цю назву, і, можливо, вони існують, якщо письменник із Татарстану про це говорив і озвучив на весь Радянський Союз, отже, він знав.
 
Звідкіля? У кого є така можливість пошукати, з’ясувати — зробіть це, щоб кацапам (що означає «как цап») ляпнути в їхню п’яну пику.
 
Кацапи вкрали в нас назву, історію, духовні та культурні надбання. Проте наші гени і ментальність для них недоступні, і тому смішно й соромно на весь світ кричати, що ти — злодій. 
 
Олена ЛУЦИШИН, 
доктор біологічних наук
Київ