Курс на енергоефективність: Україна планує більше видобувати, але менше споживати газ

Уже другий рік поспіль наша держава збільшує видобуток власного природного газу. Скажімо, видобуток природного газу в Україні в січні-листопаді 2017 року збільшився на 3,9% (на 719,4 млн. кубів) у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року і становив 18,999 млрд. кубометрів.

 

За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, підприємства НАК «Нафтогаз України» за 11 місяців збільшили видобуток газу на 2,8% (на 408,8 млн. куб. м) — до 14,948 млрд. кубів.

 

Укргазвидобування — державне підприємство, яке є найбільшим гравцем вітчизняного газовидобувного ринку — збільшило видобуток газу на 4,3%: до 13,929 млрд. кубів.

 

Натомість ПАТ «Укрнафта», навпаки, скоротило видобуток вітчизняного «блакитного палива» на 15% — до 1,12 млрд. кубів.

 

У позаминулому, 2016-му, році наша держава збільшила видобуток газу на 0,5% (на 91,1 млн. кубометрів) у порівнянні з 2015 роком: до 19 млрд. 987,1 млн. куб. м.

 

Таким чином реалізовується стратегічний план переходу на газ власного видобутку. На думку голови правління Укр­газвидобування Олега Прохоренка, це має статися вже до 2020 року. 

 

У 2016 році Україна спожила 33 млрд. кубометрів газу, з них українські компанії видобули 20 млрд.: приблизно 15 млрд. — це Укргазвидобування, решта — це «Укрнафта» і приватні структури. Потреба в імпорті становила 13 млрд.

 

Мета на 2020 рік була формалізована в документі під назвою «Концепція розвитку газовидобувної галузі», і який був затверджений Кабміном.

 

Згідно з цим документом, до 2020 року планується вийти на рівень споживання газу до 26 млрд. кубометрів. І водночас наростити обсяги видобутку. 

 

За словами Олега Прохоренка, за підсумками минулого року Укргазвидобування очікує на приріст на 4,4% у порівнянні із 2016 роком. В абсолютних цифрах це 15,2 млрд. кубометрів.

 

Таким чином очільник компанії підтвердив свій травневий прогноз. Тоді, аналізуючи потенціал Укргазвидобування, Прохоренко стверджував: таких результатів вдасться досягти за рахунок інтенсифікації існуючих родовищ.

 

«Це ведення або повернення в активний фонд свердловин, які потрапили в аварії. Також цьому сприятиме будівництво, модернізація ДКС (дожимних компресорних станцій) і розширення буріння», — казав він тоді. 

Серед позитивних факторів, які сприяють збільшенню видобутку газу, є низка рішень державних органів.

 

Так, Верховна Рада України ухвалила нові ставки ренти на видобуток газу з нових свердловин на рівні 12% і 6% у залежності від глибини.

 

«Це має стимулювати інвесторів вкладати більше грошей у нові свердловини і таким чином збільшувати видобуток, — сказав Олег Прохоренко. — Зміна у постанові №570 дозволила виходити з обсягами скрапленого газу на електронні аукціони. З 1 січня 2018 року запрацював закон №3038, який залишає 5% ренти від видобутку газу місцевій владі». 

 

Утiм існують і невирішені проблеми. Скажімо, видача ліцензій.

 

«Якщо вдасться вирішити низку регуляторних питань, то ми зможемо отримувати нові ліцензії через аукціони або як компанія, на яку накладено спеціальні зобов’язання, — резюмує Прохоренко. — Не ухвалено також закон №3096-д, який має спростити процедуру землевідведення для об’єктів нафтогазової галузі. Адже сьогодні, щоби отримати дозвіл на бурові роботи, доводиться чекати 2-3 роки... Якщо ми зможемо скласти разом усі ці зміни — регуляторні, сервісні, фіскальні, — то побачимо, що картина для видобутку газу вимальовується позитивна. І завдяки цьому реформи зможуть продовжуватися». 

Тим часом із першого дня нового року в Україні розпочав роботу Фонд енергоефективності. Передбачається, що він стане новим та ефективним інструментом реалізації проектів енергомодернізації держави і на рівні домогосподарств, і на рівні юридичних осіб.

 

Як очікується, фонд надаватиме кошти для реалізації проектів термомодернізації, впровадження ефективних систем моніторингу та управління, встановлення ефективних опалювальних та охолоджувальних систем та обладнання, а також заміни наявних систем і обладнання найефективнiше.

 

Формою надання коштів стане часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності фізичним та юридичним особам.

 

«Ми виділяємо в цілому 2 млрд. грн. на програми енергоефективності, з яких 400 млн. грн. — це «теплі кредити», а 1,6 млрд. грн. — це масштабні проекти енергомодернізації», — повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

 

За його словами, окрім бюджетних асигнувань, також очікується надходження коштів «від наших європейських партнерів».

 

«Є рішення про виділення 100 млн. євро — це приблизно 3 млрд. грн. Цей транш буде розділений на декілька періодів», — розповів голова уряду.

 

За словами Гройсмана, всі проекти енергомодернізації будуть реалізовані одночасно з програмами запровадження ефективного споживання ресурсів, а також суттєвого збільшення видобутку власного газу.

 

Як прогнозує уряд, за три-п’ять років роботи Фонду енергоефективності щорічна економія газу за рахунок ефективного використання палива становитиме не менше 1,5 млрд. куб. м, і при цьо­му запуск нових виробництв на основі новітніх технологій дасть змогу створити додатково близько 75 тис. нових робочих місць.