На Донбасі загинуло троє захисників України

12.01.2018
Лише впродовж минулої середи на східному фронті наклали головою за Україну троє її захисників, ще четверо отримали поранення та бойові травмування.
 
Як повідомив речник Міноборони з питань АТО полковник Олександр Мотузяник, двоє бійців загинули внаслідок підриву на невстановленому вибуховому пристрої неподалік селища Піски під окупованим Донецьком, та один — унаслідок ворожого обстрілу опорного пункту на підступах до селища Новолуганське.
 
Іще троє військових зазнали поранень неподалік Новолуганського та Верхньоторецького, а бо­йової травми зазнав оборонець на позиції шахта Бутівка.
 
Полковник Мотузяник додав, що на луганському напрямку зафіксовано найбільшу вогневу активність бо­йовиків. Загалом минулої середи бойовики здійснили сiм прицільних обстрілів сил АТО. В одному випадку українські військові дали адекватну відповідь.
 
«Особливу вогневу активність противник також виявляв у районі Світлодарської дуги. Зокрема, на підступах до селища Луганське агресор неодноразово, як удень так і ввечері, вів вогонь зі 120- і 82-міліметрових мінометів і великокаліберних кулеметів», — додають у штабі АТО.
 
Зауважимо, що ЗСУ традиційно не повідомляють прізвища загиблих воїнів, доки їхні тіла не заберуть рідні та близькі. Утім доброволець ДУК і журналіст Михайло Ухман повідомив, що одним із загиблих є його бо­йовий побратим, стрілець 34-го батальйону ЗСУ Геннадій Вегера з позивним «Зелений», який лише кілька тижнів тому давав йому інтерв’ю. 
 
Відомо, що «Зелений» загинув поблизу окупованого Донецька, йому було 37 років, батько трьох доньок... Геннадій Вегера народився в селі Курилівка Волочиського району на Хмельниччині, колишній спецпризначенець, який пішов на фронт ще в 2014-му. 
 
«Він любив дочок, він кохав дружину, він віддав життя за Україну», — написав про воїна журналіст і доброволець. 
 
У нещодавньому інтерв’ю, яке він дав другу Михайлу Ухману в останні дні грудня 2017 року, «Зелений» розповідав, що його дружина навіть спалила паспорт, аби не йшов воювати, але він ледве вирвав iз рук військовий квиток.
 
«Через друзів відновив документ і поїхав на війну. Дивитися, як гинуть хлопці, не було сил», — розповідав Геннадій Вегера.