Знову президент: чого очікувати від Путіна на четвертому терміні

20.03.2018
Знову президент: чого очікувати від Путіна на четвертому терміні

Путін цього разу прийшов надовго — аж на шість років.

Називати голосування неділі, 18 березня, в Російській Федерації президентськими виборами було б хибним визначенням, бо, реально, це було дійство з перепризначення чинного президента Володимира Путіна на його четвертий царсько-президентський термін.

Заздалегідь були визначені відсоткові рамки відданих за нього голосів, як і рамки активності виборців. Результат цих псевдовиборів був передбачуваним.

Кремль контролює усі політичні процеси в Росії, і саме на цьому спектаклі він запобіг будь-яким випадковостям.

Ні сам 65-річний «царський» кандидат, ні його оточення особливих побоювань стосовно кількості відданих голосів не відчували, а ось над завданням привести якомога більшу кількість виборців до виборчих дільниць довелося попрацювати. І, як тепер можна констатувати, попрацювали успішно.

«Царський» результат

Після опрацювання 99,83% протоколів чинний президент РФ Володимир Путін набирав 76,6%. За нього віддали свої голоси 56 мільйонів 200 тисяч росіян, повідомила глава ЦВК Росії Елла Памфілова.
 
Для Путіна ці вибори стали рекордними за відсотками. Чинний президент РФ на 5% поліпшив свій попередній найкращий результат, який був зафіксований на виборах 2004 року, коли за нього проголосували 71,31%. 2012 року Путін пройшов на третій термін з підтримкою 63,6% — 45,6 мільйона росіян.
 
«Найгіршим» за всю політичну кар’єру Володимира Путіна можна вважати його перші президентські вибори — тоді за нього проголосували 52,94% — 39,74 мільйона виборців. 
 
У Москві і Санкт-Петербурзі після опрацювання 100% голосів також лідирує Путін — відповідно 70,88% та 75,01%.
 
Нагадаємо, попереднім рекордсменом був теперішній глава уряду Дмитро Медведєв, за якого на виборах 2008 року віддали свої голоси 52,53 мільйона виборців. 
 
На цих виборах Путін також мав найбільшу кількість конкурентів — семеро. Уточнювати, що всі вони були бутафорними учасниками масовки у водевілі з головною зіркою, мабуть не варто. Їх було залучено з метою підвищення явки.
 
Тож здобуті на виборах голоси акторів другого плану розподілилися наступним чином: кандидат від КПРФ (а до цього член путінської «Єдиної Росії») Павло Грудінін — 11,8%, лідер ЛДПР і незмінний учасник усіх президентських виборів у новітній історії Росії Володимир Жириновський — 5,66%, Ксенія Собчак і Григорій Явлінський, яким дісталася роль представників демократичної опозиції, здобули, відповідно, 1,67% та 1,04% голосів.
 
Не набрали й одного відсотка голосів Борис Тітов (0,76%), Максим Сурайкін (0,68%) та Сергій Бабурін (0,65%).
 
І про головну інтригу виборів — активність виборців. Вона виявилась цілком задовільною для головного гравця.
 
Глава ЦВК Елла Памфілова повідомила, що участь у виборах взяли 73 мільйони 360 тисяч виборців, що становить 67,47% від загальної кількості зареєстрованих виборців.
 
Це на 1,5% перевищує показник явки на виборах 2012 року. Тож вибори-2018 виявились для Путіна рекордними і за цим показником.
 
Хоча напередодні ви­борів російські експерти вказували, що у Кремлі прагнули, щоб Володимир Путін переміг за надзвичайно високої явки у понад 70%.
 
Тож заклики головного опозиційного політика Росії Олексія Навального, якого не зареєстрували кандидатом у президенти, бойкотувати вибори частково подіяли.
 
Також зробило свою справу і те, що через голосування у Криму Україна фактично не дозволила провести вибори президента Росії на виборчих дільницях у посольстві та консульствах Росії в Україні.
 
Згідно з даними ЦВК Росії, у Криму за Путіна проголосували близько 92% виборців за явки у майже 71%. Міжнародні організації за виборами в анексованому Криму не спостерігали. 
 
Офіційні результати оголосять через 10 днів, коли завершиться розгляд усіх можливих скарг. Незалежні спостерігачі повідомляють про численні порушення під час голосування.
 
Зранку понеділка, 19 березня, стало відомо, що близько трьох тисяч бюлетенів визнані недійсними через виявлені факти вкидань на двох виборчих дільницях у Кемеровській області.
 
У штабі опозиційного політика Олексія Навального, від якого в країні працювали понад 33 тисячі спостерігачів, повідомляли, що найтиповішим порушенням стали «каруселі».
 
Правозахисний рух «Голос» повідомляє про такі порушення, як масове підвезення виборців, незаконна агітація, недопуск спостерігачів на виборчі дільниці, використання адміністративного ресурсу для підвищення явки.

«Друзі» вітають, Європа мовчить

Про порушення повідомляється також і в анексованому Росією Криму, вибори в якому Україна і Євросоюз вважають незаконними.
 
Інформацію щодо порушень під час голосування на півострові поширила «Кримська правозахисна група», посилаючись на власні джерела.
 
Повідомляється, зокрема, і про те, що керівників кількох великих підприємств Керчі, в яких працює понад 100 співробітників, «зобов’язали забезпечити явку своїх підлеглих на вибори».
 
Водночас у Раді з прав людини при президенті РФ ввечері неділі повідомили, що не отримали даних про істотні порушеннях виборчого процесу, які поставили б під сумнів підсумки виборів.
 
Путіна вже привітали з переобранням головні «друзі Кремля». Всіх випередив президент Сербії Александар Вучич, який прислав привітання переможцю після опрацювання лише 40% протоколів.
 
Надалі надійшли привітання від президентів Венесуели — Ніколаса Мадуро, Китаю — Сі Цзиньпіна, Куби — Рауля Кастро, Казахстану — Нурсултана Назарбаєва, Азербайджану — Ільхама Алієва, Молдови — Ігора Додона, Киргизії — Сооронбай Жеенбекова, Білорусі — Олександра Лукашенка, Таджикистану — Емомалі Рахмона, Вірменії — Сержа Саргсяна, Єгипту — Абдель Фаттаха ас-Сісі, Узбекистану — Шавката Мірзійойева.
 
З Європи надійшли привітання лише від лідерів двох італійських екстремістських антиєвропейських партій Маттео Сальвіні («Ліга») та Джорджіо Мелоні («Брати Італії»). 
 
До 2012 року термін повноваження президента Росії складав 4 роки, проте його збільшили до 6 років. Відтак Володимир Путін зможе керувати країною до 2024 року.
 
Він, беззаперечно, є популярним серед населення, але тільки тому, що Кремль уже багато років усіляко перешко­джав розвитку інших політиків у центрально контрольованих ЗМІ до свого істинного політичного зросту і політичної ваги, зазначає у вчорашньому коментарі «Німецька хвиля».
 
І це стосується не тільки притиснутої справжньої політичної опозиції, як-от відомого противника Путіна Олексія Навального.
 
Це стосується також конформістських опозиційних сил та послідовників-спадкоємців Путіна — наприклад, керівника уряду Медвєдєва.
 
Поряд з репресіями з боку органів безпеки медійне представлення Путіна як безальтернативного правителя стало важливим джерелом влади Путіна.
 
Допоки в Росії немає справжньої політичної конкуренції, оприлюднені результати таких псевдоголосувань не мають сенсу. Політична конкуренція награна й імітована.
 
Інші допущені до виборів кандидати не мали жодного шансу. Від самого початку вони були заплановані лише «для кількості» — і от  своє завдання виконали. 

Куди заведе Путін Росію?

У своїй першій промові у ніч з неділі на понеділок вже в якості переможця він заявив, що здійснить кадрові перестановки в російському уряді відразу після інавгурації.
 
Але сусідів Росії та світ більше цікавлять не економічні проблеми, а куди заведе Путін Росію у наступні роки свого правління?
 
На Заході побоюються непередбачуваного та агресивного зовнішньополітичного поступу Росії, як про це сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
 
Отруєння колишнього російського агента Скрипаля у Велико­британії  засвідчило, що Путін готовий до подальшої ескалації конфронтації з Заходом.
 
Своєю загарбницькою та агресивною зовнішньою політикою Кремль прагне відволікти від власної убогості. Оскільки останні шість років стали для країни в усіх сенсах програшними: ВВП зріс лише помірно.
 
Економічний та технологічний розрив з локомотивами світової економіки збільшився, особливо відносно Китаю, але й щодо США, Японії та ЄС. Росіяни на своїх гаманцях відчувають зменшення реального доходу.
 
Однак пропагандистська машина, контро­льована Кремлем, заглушує домашні причини економічної та соціальної стагнації антизахідною риторикою та декларуванням військової псевдоміці.
 
Путін не змінить свого курсу. Адже справжні реформи в економіці та управлінні завідомо поставлять під питання основи його влади. Саме тому від Путіна можна очікувати лише імітації реформ.
 
Радше він буде — як і під час свого останнього щорічного послання до Федеральних зборів — форсувати свою дотеперішню політику та говорити про державні військові програми і нову зброю. Час ілюзій та омани щодо путінської Росії давно минув, зазначає у своєму коментарі «Німецька хвиля». 
 

А ТИМ ЧАСОМ...

«Неподобство» в Україні
 
У Києві та інших містах, де є дипустанови РФ, вибори російського президента не відбулися. Ще місяць тому МЗС України направило російській стороні ноту протесту щодо виборів на окупованих територіях — у Криму та Севастополі.
 
А вже напередодні виборів міністр внутрішніх справ Арсен Аваков викликав у міністерство тимчасового повіреного у справах Російської Федерації в Україні. Дипломату нагадали, що «проведення незаконних виборів на суверенній українській території в порушення всіх норм міжнародного права неприпустиме».
 
А оскільки від виборів у Криму Росія не відмовилася, дипломатичні установи РФ на території України у день виборів були заблоковані правоохоронцями та громадськими активістами.
 
Тож жоден виборець так і не зміг проголосувати. Водночас всі, хто прийшов віддати голос в російське посольство, що на Повітрофлотському проспекті в Києві, змогли побачити біля входу фігуру ведмедя з балалайкою, «ватніка» у ватних чоботах та «пам’ятник Путіну» в золоті з написом «х...ло». Таким антуражем прикрасили вхід до посольства громадські активісти. 
 
Тим часом на майдані Незалежності відбулася акція протесту. Її учасники тримали в руках плакати з написами «Путін = Гітлер», «Виборам агресора в Україні не бути!», «Рашка, залиш вибори собі, поверни Крим нам», «Вибирайте своє Пуйло в своєму Кремлі» тощо.
 
Також, як повідомляє «Українська правда», учасники акції принесли з собою опудало в костюмі з фото Путіна замість обличчя. Під кінець акції його спалили. 
 
Сам Владімір Владімірович на брифінгу в своєму виборчому штабі ввечері 18 березня, коментуючи вибори, які не відбулися в Україні, — сказав, що це «неподобство».
 
«Це порушення усіх міжнародних норм», — заявив Путін, який сам, звісно, є взірцем недотримання міжнародних норм.
 
«Росія нічим не відповідатиме, — тут же й «відпустив гріхи» українцям. — Для нас Україна — братський народ, і ми не будемо відповідати якимись обмеженнями, а зробимо, щоб українці відчували себе в Росії як удома». Це означає, що Путін і надалі не випускатиме з орбіти впливу Україну, на жаль.