В ЄС розпочинається війна за розподіл коштів iз брюссельської каси

01.06.2018
В ЄС розпочинається війна за розподіл коштів iз брюссельської каси

Автобан у Польщі. Багато інфраструктурних проектів у Східній Європі реалізовано завдяки грошам із бюджету ЄС.

«Новий бюджет для нової Європи», — так глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер представив на початку травня в Європарламенті проект наступного семирічного бюджету ЄС.
 
Він охоплює період iз 2021-го по 2027 рік і віддзеркалює пріоритети ЄС. Під «новою Європою» розуміється Євросоюз уже без Великої Британії. 
 
Цього разу сумарний обсяг бюджетного плану становить 1279 млрд. євро. Головними стаття­ми економіки стануть фіна­нсування спільної аграрної політики та «політики єдності» чи «згуртованості».
 
Ці дві статті витрат упродовж «семирічки» 2021—2027 років планується скоротити на 5%, що відразу викликало невдоволення головних отримувачів коштів, передусім Польщі та Франції. Але, загалом, презентація нового бюджету ЄС 2 травня в Європарламенті відбулася спокійно. 
 
Емоції почали розпалюватися після 29 травня, коли Єврокомісія оприлюднила розшифровку бюджетних статей, передусім статті «політики згуртованості», або когерентності.
 
Якщо на головну статтю спільної аграрної політики буде витрачено 40% бюджетних коштів, то на «згуртованість» піде третина від загальної суми бюджету 1279 млрд. євро. 
 
Під «політикою згуртованості» розуміють кошти зі спільної брюссельської каси на допомогу біднішим країнам Євросоюзу з метою підтягнути їх до середньоєвропейського рівня.
 
Найбільшим отримувачем бюджетних коштів упродовж двох останніх «семирічок» була Польща. За цей час Варшава отримала з Брюсселя фінансової допомоги на суму 150 млрд. євро. 
 
Тепер же Варшава отримає з Брюсселя фінансової допомоги на наступну «семирічку» у розмірі «лише» 64 млрд. 400 млн. євро, тобто на 23% (майже 24 млрд. євро) менше, ніж за попередній семирічний період.
 
Така «образа» миттєво об’єднала дуже роз’єднану польську політичну сцену. Якщо всі роки перебування при владі правляча партія «Право і справедливість» «відфутболювала» всі прохання і вимоги офіційного Брюсселя дотримуватися верховенства права і прав на людські свободи, затягуючи пісню «Не втручайтесь у наші внутрішні справи», то тепер, коли справа дійшла до грошей, iз Варшави залунало «Дайте, дядьку, п’ятака». Більшого, ніж ви заклали в рамках політики когерентності. 
 
За словами міністра інвестицій та розвитку Польщі Єжи Квєцінського, новий поділ коштів призведе до незадоволення країн Центрально-Східної Європи.
 
Адже значні зменшення коштів на політику когерентності передбачено також для Угорщини, Чехії, Словаччини та країн Балтії. «Пропозиції Єврокомісії — це тільки початок переговорів про те, як виглядатиме бюджет на 2021—2027 роки, — нагадав міністр. — Нова бюджетна перспектива почнеться у 2021 році».
 
Рішення про те, яким остаточно буде бюджет Європейського Союзу, країни-члени ухвалять у другій половині 2020 року, під час головування Німеччини, необхідною є одностайність усіх країн Євросоюзу. А до того часу триватимуть запеклі торги, щоб зiрвати більший куш зі спільного бюджету. 
 
Європейська комісія також запропонувала пов’язати фонди ЄС із верховенством права. Як оцінив заступник глави МЗС Польщі Конрад Шиманський, саме це суперечить принципу верховенства права, позаяк означає залежність від політичного рішення.
 
За словами Конрада Шиманського, це будуть одні з найскладніших переговорів в історії Європейського Союзу.
 
Речниця польського уряду Йоанна Копцінська наголошує, що пропозиції ЄС є попередніми і остаточний бюджет може бути іншим: «На такі пропозиції не буде згоди Польщі. Проти цих пропозицій виступає не тільки Польща, є багато держав, які нас у цьому підтримують. Ми будемо виступати проти всіх пропозицій, які дискримінують чи мають на меті дискримінацію країн Центрально-Східної Європи».
 
Другим після Польщі отримувачем коштів у рамках політики згуртованості є Італія — 38,5 млрд. євро на наступну «семирічку». Третім — Іспанія — 34 млрд. євро.