Справа за кластерами: іноземні інвестори готові вкладати гроші в український туризм

08.06.2018

Зарубіжні банки-донори пріоритетними галузями для підняття економіки України найближчими роками називають сільське господарство, енерговідновні технології та туризм.
 
Саме сюди вони готові надавати кредитні кошти, саме на ці напрями радять звернути увагу й самим українцям.
 
Деякі приватні (не українські) інвестори навіть готові профінансувати створення систем, які б дозволили підготувати детальні перспективні програми, на базі яких ті, хто має вільні кошти та шукає, куди б їх вкласти, змогли б краще орієнтуватися на українському інвестиційному ринку.
 
Серед пріоритетних програм — створення централізованої системи туристичних кластерів.
 
Минулого вівторка, наприклад, відбулася знакова зустріч із міжнародним експертом з питань розвитку туризму з Німеччини Гансом Ульріхом Трозієном, яка зібрала представників поки що розрізнених туристичних організацій та об’єднань.
 
Захід відвідали й представник Міністерства економічного розвитку України, Стратегічної групи радників Прем’єр-міністра, а також представники ООН.
 
Ключові моменти зустрічі, озвучені новоствореним громадським проектом «Туристичний кластер 300+», наступні :
 
— для ефективного розвитку туризму ми потребуємо дієвого об’єднання гравців ринку в організацію роботодавців.
— лише разом можна досягнути успіху.
 
Директор Департаменту туризму Міністерства економічного розвитку України Оксана Сердюк зазначає, що питання повноважень асоціацій є дуже актуальним і Міністерство готове усіляко сприяти впровадженню інструментів саморегулювання організацій.
 
Зокрема, для України було б корисним вивчити та впровадити досвід Німеччини та Грузії щодо акредитації професійної громадської організації в галузі туризму в системі HOTREC для впровадження світових стандартів туристичних послуг та загальновизнаних механізмів ринкового контролю.
 
Голова Спілки сприяння розвитку зеленого туризму Володимир Васильєв акцентував на необхідності об’єднання туристичної громадськості в єдину силу задля дієвого розвитку ринку.
 
Важливою складовою сталого розвитку туризму є також питання екології та захисту довкілля.
 
Юлія Алєксєєва, координатор національного проекту «Туристичні кластери 300+», звернула увагу на необхідність мотивації та заохочення представників ринку до об’єднання в єдину організацію.
 
Цікавим інструментом впровадження принципів сталого розвитку є Глобальний договір ООН, покликаний сприяти розвитку громад, компаній на умовах соціальної відповідальності.
 
Тетяна Сухарук, керівник Глобального договору ООН в Україні, ознайомила учасників зустрічі з основними акцентами та можливостями, озвученими в цьому документі.
 
Голова Ради Федерації роботодавців туризму Тетяна Тимошенко вважає, що саме зараз слушна нагода об’єднати зусилля всіх учасників ринку та почати впроваджувати інструменти сталого туризму для потужного розвитку локальних туристичних продуктів та сільських територій у рамках реформи децентралізації.
 
Дискусія виявилася жвавою та ефективною. Її учасники домовилися про продовження діалогу та об’єднання в єдину організацію роботодавців у сфері туризму України.
 
Створення туристичних кластерів та координація спільних зусиль приведе до підвищення якості туристичних послуг та ефективнішого використання ресурсів.
 
Як відомо, основними перевагами туристичного кластеру є взаємовигідне співробітництво (обмін інформацією, технологіями, досвідом, підвищення кваліфікації працівників), максимальне та ефективне використання ресурсів, підвищення привабливості територій для інвестування, розширення асортименту туристичних послуг та підвищення їх якості.
 
Учасники таких кластерів отримують більше можливостей та вищі прибутки, створюють нові робочі місця, залучаючи працівників різних видів економічної діяльності в обслуговування туристів.
Також важливим є те, що кластерна модель, окрім співробітництва, передбачає також і конкуренцію між підприємствами.
 

ДОВІДКА «УМ»

В Європі до країн, які найактивніше впроваджують кластерну модель організації туризму, належать Італія, Франція та Норвегія. Зокрема, у Норвегії розвиваються кластери в галузі морського господарства.
 
А французький туристичний кластер «Ніцца» щороку відвідують декілька мільйонів туристів, що становить майже один відсоток від світового торговельного обороту в галузі туризму.
 
Подібні моделі на високому рівні функціонують також у Греції, Шотландії, Бельгії, Іспанії, Ірландії. В Італії кластерна організація туризму має високий науковий рівень.
 
В деяких областях встановлено особливі умови, які є підставою для їх створення: передумови для розвитку декількох видів туризму, значні туристичні ресурси, значимість туристичної зони.
 
Приклади найвідоміших кластерів в Італії: туристична система «Тразименське озеро» в Умбрії, «Салінунтінські терми» на Сицилії, «Адріатичне море і берег», «Міста мистецтв, культури та бізнесу» (Емілія-Романія).
 
В Україні вже діють Громадська організація туристичний кластер «Кам’янецький дивокрай» (Колибаївка Хмельницької області), Кластер еко-агротуризму «Оберіг» (селище Гриців, Шепетівський район) — перший подібний кластер сільського туризму в Україні, Туристичний кластер «Південне туристичне кільце» (складається із 2 міст Одеської, Миколаївської, Херсонської областей), Туристично-рекреаційний кластер «Гоголівські місця Полтавщини», Подільсько-Буковинський туристичний кластер (трьома головними містами Поділля та Буковини є Кам’янець-Подільський, Чернівці та Хотин), 
 
Туристичний кластер «Славутич» 
(м. Славутич, Київська область). Також досить перспективними є кластери сільського зеленого туризму. Величезні перед­умови для розвитку цього виду туризму має Карпатський регіон.