Інна Курило: «Казкотерапія є одним із найефективніших психологічних методів у роботі з дітьми»

12.09.2018
Інна Курило: «Казкотерапія є одним із найефективніших психологічних методів у роботі з дітьми»

Інна Курило.

У 54, переконує Інна Курило, життя тільки починається. У графіку письменниці немає жодної вільної хвилини, вона — мама, дружина, бабуся, професіоналка та справжня мотиваторка для молоді й однолітків. 

 

Ексклюзивно для читачів «УМ» Інна Курило поділилася деталями сюжету нового роману і секретами щасливого шлюбу.

— Кілька років тому ви, економіст за освітою (закінчила Львівський торгово-економічний інститут), вирішили написати дитячу книжку про пригоди котика Кексика. Як це сталося?
 
— Поява у вашому житті нового життя змінює вас. Коли в мене народився другий онук, а перший уже трішки підріс, з’явилося бажання розповідати їм про наш світ методом казки. Колись в юності я пробувала писати оповідання, вірші, але потім все це відійшло на другий план. Пам’ятаю себе дитиною, пам’ятаю казки, які читала, і згадую, що мені не вистачало сучасних казок, казок мого часу.
 
Тому бажання порадувати онуків узяло гору та виникла нова проблема — хто ж буде героєм казок. Оскільки в нас удома живе котик, питання відпало автоматично, і почався творчий процес, який вилився в серію казок про котика Кексика та його друзів. Мій котик живе поруч, він такий самий допитливий, як усі дітки, так само бешкетує та вчиться.
 
— Ви зараз працюєте над продовженням казки про Кексика. Які пригоди будуть цього разу? 
 
— Продовження буде пов’я­зане з попередньою серією. Прос­то наш котик підріс і його життя стає насиченим пригодами та переживаннями. У Кексика виникають дорослі проблеми. Сама серія стане більш пізнавальною, з’являться елементи фентезі та герої української міфології. 
 
— Ваші онуки тепер читають тільки ваші казки?
 
— Онуки читають багато різних книжок, особливо старший, якому вже дев’ять років. Але мої казки є улюбленими, а з м’якою іграшкою Кексиком люблять спати молодші.
 
— Наскільки дієва казкотерапія? Як її застосувати у масштабах країни? 
 
— Казкотерапія є одним із найефективніших психологічних методів у роботі з дітьми. У процесі казкотерапії негативні персонажі (що є втіленням дитячих страхів та комплексів) перетворюються на позитивні. Утворюється зв’язок між сценарієм казки та поведінкою дитини  у реальному житті. Беручи приклад з улюблених героїв, дитина ототожнює себе з ними і робить висновок, як правильно чинити. Казка про те, «який чудовий світ, в якому я народився» — це профілактика відчаю і порожнечі. Вони ж, до речі, і приводять людей до психолога.
 
У сучасній науковій практиці казкотерапія є дуже молодим напрямом. Тим часом у масштабах людської цивілізації цей метод психотерапії — один із найдавніших. Одним із перших в українській педагогічній науці застосував казкові сюжети та образи В. Сухомлинський. Для широкого кола зацікавлених у казкотерапії бракує матеріалів для успішного впровадження цього методу в життя. Є потреба в якісних збірках казок. У нас в країні цей метод тільки розвивається.
 
— Знаю, що ви взялися за написання жіночого роману. Про що він буде? Це перша проба пера у такому жанрі?
 
— Так, це перший мій роман. А про що? Про сильну жінку. Про складний вибір між жіночим щастям та кар’єрою. Що потрібно, щоб у твоєму житті було кохання? Це питання постає перед героїнею впродовж усього життя.
 
— У вас щасливий шлюб, люблячий чоловік. У чому секрет жіночого щастя?
 
— Так, у мене щасливий шлюб і люблячий та коханий чоловік. Про секрети жіночого щастя можна говорити довго. З основних:
— кохати;
— поважати;
— вміти вислухати;
— дивитись не один на одного, а в одну сторону;
— разом повинно бути цікаво, навіть коли ви просто сидите поряд.
 
— Де черпаєте історії для роману?
 
— Наше життя — це найкращі історії романів. Трошки автобіографії, трошки портретів друзів, трошки фантазії та знань. Розбавити гумором, стосунками, емоціями, а ще плюс робота, багато роботи над усім матеріалом. Письменництво має свою кухню, де варяться різні жанри літератури. Наприклад, мої казки та роман варяться взагалі на різних кухнях.
 
— Попереду новий модельний сезон. Як готуєтесь?
 
— Моделлю я стала нещодавно. У березні цього року Галина Бурнишева оголосила про створення агентства для зрілих жінок 40+. Я довго вагалась і запитала про критерії відбору. Мені відповіли, що головне — це саморозвиток та успішність, а не параметри. Я надіслала фото і стала моделлю. Вже брала участь у феєричному відкритті агентства та здобула перший досвід. Зараз у мене якраз почалось навчання в модельній школі у моєму агентстві New Mature Models.
 
— Що для вас означає бути моделлю, адже існують сталі стереотипи про моделей?
 
— У моєму віці уже стереотипи не мають такого значення. Тут виходить на перший план нова естетика в жіночих образах. Краса в зрілості трошки інакша. Це, в першу чергу, успішна, затребувана, розумна та самодостатня жінка. Яка гарна своєю природною красою.
 
— Які ще амплуа хочете приміряти? Можливо, стрибок із парашутом чи навколосвітня подорож?
 
— Подорожі — це моя слабкість. А навколосвітня є моєю мрією. Отже, ще все попереду.
 
— Незабаром Львів прийматиме Форум видавців. Це знакова подія для письменників та авторів. Представлятимете свою книгу? Що придбаєте у інших ?
 
— Так, моя серія книжок «Пригоди котика Кексика та його друзів» буде представлена на Форумі видавців і також планується автограф-сесія. Цікавить Видавництво Старого Лева. А також сучасні казки. Пошукаю незвичні та нестандартні казки.
 
— Які питання ставлять маленькі читачі під час презентацій? Що вам найбільше подобається у таких зустрічах?
 
— Питають, чи буде продовження пригод Кексика і чому саме котик є головним героєм. Зустрічі з дітками — це неймовірне джерело натхнення, ідей та приємних емоцій. Я отримую шалену енергетику від вдячних читачів і купу побажань щодо нових казок та героїв.
 
—  Ваш ритм життя більше нагадує будні молодих студенток — численні фото у соцмережах, купа коментарів, подіум і подруги. А ви, між іншим, дружина, мама і бабуся. Невже вас не торкнувся комплекс жінок 50+? Чи є серед ваших подруг такі ж активні?
 
— У мене стільки ідей, бажань, планів, що про комплекс 50+ я не чула. Мені не вистачає часу для того, щоб встигнути все, що задумала. І так, я маю кілька таких самих активних подруг, з якими ми ділимось ідеями і побажаннями. А інколи і об’єднуємось для їх виконання.
 
— Певно, ви маєте кілька власних правил життя, як залишатись активною та молодою навіть у віці 50+? Поділіться ними.
 
— Правил немає. Я — оптимістка. Живу повноцінно та маю бажання вдосконалюватись. Обожнюю нові знання та досвід. Не лінуюся вчитися та люблю навчати інших. Мені комфортно з молоддю. Так, є нюанси, які вже мені не цікаві та які присутні в житті молодих. Але це нормально, адже ці сходинки я вже пройшла: дискотеки, вечірки та недосипання...