ПРИКОЛИ про суддів

14.09.2018

— Хлопче, вчора, коли ви привели мою дочку додому, була четверта година ранку. Тепер як порядна людина ви повинні з нею одружитися.
— Годинник мав пробити одинадцяту вечора, просто я вирішив вас не турбувати і притримав маятник рукою.
— І чому ця думка не прийшла мені в голову двадцять років тому? — подумав батько.
 
* * *
 
Чи не міг я бачити ваше обличчя ранiше? — запитує суддя, уважно дивлячись на підсудного.
— Могли, ваша честь! — із надією відповідає той. — Минулої зими я давав вашому синові уроки гри на скрипці.
— П’ять рокiв позбавлення волi.
 
* * *
 
— Як вам працюється в офiсi?
— Дуже важко. По-перше — гамiрно, тому важко зосередитися. По-друге — весь час відволікають і просять не хропіти.
 
* * *
 
— Сарочко, здрастуйте! А я думала, що ви померли!
— З чого ви це взяли?
— Як з чого? Вранці зустріла Басю, вона стільки хорошого про вас наговорила.