Перемога над Московією потрібна лише українцям
Ви не ловили себе на думці, що людство сходить з розуму, а сильні світу цього захворіли на «геополітичну шизофренію» і штовхають цивілізацію на загибель? Самі сподіваються врятуватися. >>
Передана в ООН Декларація учасників Всесвітнього мирного саміту може стати дієвим запобіжником війн і конфліктів
25.09.2018
Голова HWPL Лі Ман Хі та президент Балтійсько-Чорноморського форуму підписали меморандум про співпрацю.
Сотні учасників, серед яких — колишні та нинішні президенти, відомі експерти та релігійні діячі, взяли участь у Всесвітньому мирному саміті, що відбувся у Сеулі, столиці Південної Кореї. Організатор саміту — міжнародна неурядова миротворча організація HWPL («Небесна культура, мир у всьому світі та відновлення світла»).
Саме з її ініціативи було розроблено юристами — міжнародниками Декларацію миру та припинення війн (DPCW).
Декларацію вже схвалено в багатьох країнах світу. Мета нинішнього саміту — отримати ще більшу підтримку Декларації задля того, щоб Організація Об’єднаних Націй схвалила цей документ як обов’язкову резолюцію. Це буде важливим кроком для досягнення миру в усьому світі.
«Ми знаємо, що кожен бажає миру і хоче покінчити з війнами, — каже голова HWPL Лі Ман Хі. — Я не бачив нікого, хто хотів би війни. Коли ми з вами досягнемо миру, майбутнє покоління пам’ятатиме нас вічно. Сподіваюся, робота нашого саміту створить нове майбутнє — мирне, безпечне».
«Війни провокують не солдати, а лідери»
У рамках саміту в місті Косонг відбулася «Конференція миру», яку організація HWPL провела спільно з Міжнародним центром Балтійсько-Чорноморських досліджень і консенсусних практик. У конференції, зокрема, взяли участь третій Президент України Віктор Ющенко, екс-президент Румунії Еміль Константинеску, екс-президент Молдови Петро Лучинский.
Серед учасників також були лідери Східних країн Європи, які підготували та підписали Біловезьку угоду, — Станіслав Шушкевич та Геннадій Бурбуліс.
Саме ця угода в грудні 1991 року фактично розформувала Радянський Союз — тоталітарну державу з 70-річною історією — та заклала основу для демократії у Східній Європі.
У ході конференції обговорювали важливість та роль світових лідерів у справі припинення війн. Обговорювали також спільні дії задля перетворення Декларації DPCW в юридично зобов’язуючий документ та співпрацю задля мирного об’єднання Корейського півострова.
Зокрема, члени Міжнародного центру Балтійсько-Чорноморських досліджень висловили жаль у зв’язку з розділенням Корейського півострова, яке було спричинено «холодною війною», і докладно обговорили шляхи підтримки і співпраці, щоб покласти край розділенню півострова.
Конференція миру завершилася презентацією «Косонгської угоди» і підписанням Меморандуму про взаєморозуміння між HWPL і Міжнародним центром Балтійсько-Чорноморських досліджень iз метою розвитку спільних зусиль у побудові миру як у всьому світі, так і на Корейському півострові.
Загалом у ході саміту відбулася низка конференцій і зустрічей. Зокрема, на зустрічі релігійних лідерів обговорювали, як досягти порозуміння між різними релігійними течіями і конфесіями (адже тема віри — один із дражливих провокаторів конфліктів), а на конференції для ЗМІ говорили про те, якою має бути роль засобів масової інформації в поширенні ідей миру.
Яскравим і видовищним виявився і Парад миру на стадіоні в присутності 120 тисяч глядачів-волонтерів — це театралізоване дійство вражало масштабами не менше, ніж відкриття Олімпійських ігор.
Але головною подією саміту стала конференція з впровадження Декларації миру і припинення війн. У ній узяли участь близько 650 учасників, включаючи колишніх і нинішніх президентів, державних службовців, громадських лідерів та очільників молодіжних і жіночих організацій.
Нагадаємо, визнаючи неминучу загрозу, яка виникає з конфліктів і війн, відомі юридичні експерти з різних країн ще два роки тому зібралися разом і створили новий правовий документ, який став би основою для безпечного і спокійного світу.
Завдяки їхнім спільним зусиллям було розроблено Декларацію миру і припинення війн (DPCW), яку офіційно проголосили 14 березня 2016 року.
Вона складається з десяти статей, зокрема, про заборону застосування сили, скорочення військового потенціалу і перепрофілювання зброї на благо людства, заборону на зазіхання на міжнародно визнані державні закони, про вирішення міжнародних суперечок мирними засобами, визнання права на самооборону, заохочення свободи релігії тощо.
«Декларація DPCW підтверджує принципи рівності національного суверенітету і закликає держави сприяти міжнародному миру разом з іншими країнами на основі взаємної поваги, рівних прав і права на самовизначення всіх людей, — наголосив на цінності документа старший радник Верховного суду Індії Правін Парех. — Крім того, в ній згадуються всі фактори, які можуть викликати війну і конфлікти. Якщо світова спільнота дотримуватиметься цієї Декларації, то це дійсно покладе кінець війнам».
Златко Лагумджія, колишній прем’єр-міністр Боснії та Герцеговини цілком слушно наголошує: «Ми завжди маємо пам’ятати, що війни та звірства, злочини та геноцид не здійснюються звичайним солдатом. Їх здійснюють злі уми лідерів, які скеровують солдатів на ці злочини. Тому відповідальність за такі дії найвищих осіб держав — хороший запобіжник війнам. Лише правосуддя та верховенство права є найкращими механізмами запобігання конфліктам. Бо мир — це справедливість у дії».
«Ми не прагнемо до світу без непорозумінь, це було б надто ідеалістично»
Мартін Ігоегян Угомоібхі, колишній президент Ради з прав людини ООН у Нігерії, який постійно працює над питаннями миру в Африці, додає: «Ми не прагнемо до світу без непорозумінь; це було б надто ідеалістично. Але в усіх наших непорозуміннях і незгодах ми повинні прагнути діалогу».
Таким примусом до діалогу в різних конфліктних ситуаціях і має стати Декларація миру. Щоб вона стала юридично зобов’язуючим документом, потрібне схвалення ООН. Щоб Організація Об’єднаних Націй ратифікувала документ, необхідна підтримка країн та їхніх лідерів.
Незадовго до саміту, в серпні, дві африканські країни, Свазіленд та Сейшели, офіційно проголосили національну заяву про солідарність за популяризацію Декларації DPCW. Перед самітом підписав Декларацію миру Союз Коморських островів. Таким чином перелік держав, які схвалили документ, збільшується.
У свою чергу про підтримку Декларації від імені Ради директорів Балтійсько-Чорноморського регіону оголосив Геннадій Бурбуліс, колишній Державний секретар Росії та Президент Балтійсько-Чорноморського форуму.
Нагадаємо, Рада директорів Балтійсько-Чорного моря — це політична організація форуму, що складається з 11 членів, які активно обговорюють шляхи вирішення спорів у Східній Європі та Прибалтійському регіоні.
«Іноді може здатися, що питання збереження миру є нереальним і навіть утопічним, — каже Геннадій Бурбуліс. — Але ми не повинні забувати, що є багато міжнародних або правоохоронних організацій, які, на жаль, сьогодні навіть ООН, не функціонують відповідно до мети, з якою вони були створені. Тому це породжує загрози для всього людства. Ми не можемо ігнорувати ці факти і маємо враховувати цю реальність. Водночас ми охоче підтримуємо Декларацію миру, бо віримо, що вона дуже важлива».
«Полiтика безпеки повинна бути номером один насамперед у Європi»
І на 5-му Балтiйсько-Чорноморському форумi на тему «Солiдарна миротворчiсть: Велика Європа i Азiя. Досвiд i перспектива», i на ключовiй конференцiї з реалiзацiї Декларацiї миру та в iнших дискусiйних заходах виступи третього Президента України Вiктора Ющенка були чи не найцiкавiшими та найгострiшими.
Це вiдзначали багато учасникiв форуму в Кореї. Недарма голова HWPL пан Лi єдинi переговори вiч-на-вiч провiв саме з Ющенком.
Аналiзуючи досвiд Схiдної Європи, вкрай важливий для Кореї, яка пiсля кровопролитної вiйни i багаторiчного жорсткого протистояння з Пiвнiчною Кореєю прагне до об’єднання, Вiктор Андрiйович провiв аналогiю зi становищем України, з вiйною на Донбасi. І, на вiдмiну вiд iнших ораторiв, прямо вказав, що в усiх шести конфлiктах у Схiднiй Європi, якi перебувають у гострiй фазi чи замороженi, агресор один — Росiя.
Вiн також нагадав, що перед початком Другої свiтової вiйни світ закрив очi на окупацiю Гiтлером Судетiв пiд приводом того, що там нiбито утискають корiнних нiмцiв. Тодiшнiй прем’єр Великобританiї Чемберлен повернувся до Лондона з Мюнхенської конференцiї, яка «здала» Чехословаччину, з пiднесенням i вiтанням британцiв: ми зiрвали букет кропиви, врятували людство! А менш як через рiк фашистська Нiмеччина окупувала Польщу, почалася Друга свiтова.
На жаль, жовтень 1938 року нiчого не навчив Європу. Спочатку вона бездарно повелася в Грузiї, завдяки чому Путiн анексував 20% територiї країни. Лiдери Старого Свiту умиротворяли Путiна i закликали Україну не застосовувати силу, коли Росiя вже полiзла в Крим. Із такою ж угодовською полiтикою, з умовляннями пiдходить багата Європа i до подiй на Донбасi.
— У сьогоднiшньому свiтi ми не дали вiдповiдi на виклики, якi реально загрожують свiту, — зробив висновок Вiктор Ющенко у своєму першому виступi в Кореї. — Полiтика безпеки повинна бути номером один насамперед у Європi.
А вже у виступi на Балтiйсько-Чорноморському форумi старiйшин, який також минулого тижня вiдбувся в рамках спiльних iз HWPL заходiв, третiй Президент України знову акцентував на гiркому досвiдi Європи. Якщо проаналiзувати подiї за останнi 90—100 рокiв, то варто пам’ятати, що Стара Європа породила двi свiтовi вiйни, в якi було втягнуто 60 країн, зауважив вiн.
Начебто мудрi лiдери керували країнами. Але в Першу свiтову вiйну загинуло 10 мiльйонiв людей. Уроки не засвоїли. І вже через 20 рокiв — Друга свiтова, 50 мiльйонiв жертв. Хоча багато iсторикiв вважають, що ця цифра применшена. І зараз, знову нагадав сьогоднiшню ситуацiю Ющенко, в Європi, здається, бiльше конфлiктiв, нiж неконфлiктiв.
«Ми тут, у Кореї, представляємо рiзнi частини свiту, але в питаннi миру i безпеки займаємо єдину позицію, — заявив Вiктор Ющенко. — Не буває безпеки України в небезпечному свiтi. І якщо ми не створимо програму з припинення вiйн, яку виконуватиме кожна країна, про мир ми лише мрiятимемо. Декларацiя, ухвалена на самiтi HWPL i передана в ООН для затвердження в статусi резолюцiї, може стати механiзмом для реалiзацiї такої програми.
Попри сьогоднiшнi реалiї, вiрю, що настане мир в Українi, що ворог пiде iз нашої землi, а корейський народ возз’єднається».
