Корупція — внутрішній ворог, не менш небезпечний, ніж іноземний озброєний супостат.
Це явище стало хронічним, причому настільки, що навіть деякі експерти безвідповідально, але цілком серйозно заявляють: саме на корупції і базується значна частина владних зв’язків у політиці й економіці, мовляв, вона навіть є тим «цементом», який тримає купи весь організм держави.
Підводячи до тези, що кланову корупційність, системне хабарництво неможливо викорінити, бо буцімто вони — певна «культура», «традиція», ба навіть мовчазна угода всередині суспільства, вихована поколіннями людей.
Товариство, це дуже погане виховання, яке не призводить до добра! І варто визнати: так, кожен із нас — простий українець і його земляк у чиновницькому кабінеті хоч трішки та винен у закладенні бодай маленького, але камінчика в підмурок «традиції».
Нині час переінакшувати звички й позбуватися тягарів минулого. Це робота на роки — не варто тішитися райдужними сподіваннями, що за нас це зробить хтось інший.
У сфері оборони існує 36 головних корупційних ризиків
У нас давно й багато що відбувається «не так», адже Україна ніяк не вибереться з корупційних скандалів і з тривалого перебування в «сміттєвих корзинах» рейтингів на кшталт щорічного ранжування міжнародної організації Transparency Internatіonal, де ми самі себе «посіяли» в групу держав із надзвичайно високим рівнем корупції.
І справа, напевно, не в законах, яких у нас є чимало, а в тім, що український чиновник погано відчуває їх і не виконує через абсолютний брак страху викриття й покарання. Інституції влади тривалий час, як не сумно це визнавати, були своєрідною школою свавілля.
Ключ успіху тут навіть не в оприлюдненні численних викриттів корупціонерів, чого у нас вистачало в усі часи, а в зміні підходу до боротьби з явищем, який має просту формулу «справедливої і невідворотної відповідальності для всіх».
Звісно, зараз не все так погано, як було в «домайданні» часи, але ми тільки на початку тривалої еволюції ментальності, суспільних стосунків та пошуку нових практик. Потрібно зберігати й підживлювати бодай найменші паростки системних змін на шляху до позбавлення країни від корупційного «короїда». І вони є.
Оскільки вже понад чотири роки українське військо почало отримувати кардинально більше фінансування та ресурсну допомогу, фокус антикорупційної уваги суспільства також став значно прискіпливішим до сектору оборони. Цілком зрозуміло — чому небезпідставно, адже держава є площиною спільних ціннісних, економічних та культурних координат.
Проте нещодавній брифінг заступника очільника відділу з питань запобігання та виявлення корупції в Міністерстві оборони України Станіслава Коношука дещо вселив упевненість, що в цій системі координат, про яку я говорив вище, показник терпимості до корупції — як у соціумі, так і в державних інституціях, таки наближається до нульового.
І поки одні наші військові стримують ворога в окопах, інші фахівці зачищають тили та органи військового управління від корупційних «спайок».
Станіслав Анатолійович запевняє: Міноборони натепер відбудовує систему запобігання й виявлення проявів корупції в усьому військовому «організмі» держави. Зрозуміло, що бити тут варто прицільно.
Тобто саме туди, де є найбільші корупційні ризики. Достатньо високий корупційний потенціал у сфері оборони пов’язаний з управлінням значними державними ресурсами, підвищеним рівнем закритості та принципами єдиноначальності, які наділяють командирів певними дискреційними повноваженнями одноосібно вирішувати питання й ухвалювати рішення.
Антикорупційна політика оборонного відомства дає свої позитивні плоди. І не в останню чергу завдяки впровадженню єдиної системи запобігання й виявлення корупційних ризиків та осучаснення стандартів доброчесності персоналу.
Що дуже актуально під час проведення реформ у галузі речового, медичного, продовольчого, житлового забезпечення, процедурах закупівель, процесах повернення нерухомого військового майна.
Торік наказом міністра оборони затверджено Антикорупційну програму Міноборони на 2018-2020 роки, мета якої — створення єдиної системи антикорупційної роботи до військової частини включно в середньостроковій перспективі. Аналітична робота щодо оцінки корупційних ризиків за основними напрямами діяльності відомства виявила, що в оборонній царині існує 36 основних корупційних ризиків, кожен з яких потребує вжиття цільових заходів.
Доброчесність — як її «прищепити» назавжди?
— Від місії НАТО в Україні нещодавно ми отримали документ з їхнім баченням стану запобігання корупції в оборонному секторі держави. І в ньому підготовка нами відомчої Антикорупційної програми та вивчення корупційних ризиків знайшла схвальні відгуки, — зауважує Станіслав Коношук. — Водночас країни Альянсу рекомендують нам думати над тим, щоб поступово переходити від домінанти на запобігання корупції до формування доброчесності. Це ширший фронт роботи, пов’язаний з особистістю військовиків, їхніми чеснотами, цінностями, ментальністю.
І ми вже почали це робити. Формування доброчесності посадовців Міноборони відбувається на вищих академічних курсах із питань запобігання корупції на базі Національного університету оборони України за навчальною програмою Transparency International. Ідея та фінансова підтримка надійшли від Міністерства оборони Великобританії. Цьогоріч було підготовлено понад 750 осіб керівного складу, а торік — майже 800. До занять залучаємо експертів оборонних відомств держав НАТО, неурядові організації, правоохоронців. Фактично в цій сфері ми вийшли на максимум наших спроможностей, тому розробляємо онлайн-курс із запобігання корупції, який передбачає дистанційне навчання. Сподіваюся, на початок 2019-го вийдемо на конкретний практичний результат.
Зауважимо, що міністр оборони вже затвердив кодекс доброчесної поведінки військовослужбовців та цивільного персоналу відомства. А в проекті нового Статуту Збройних сил серед обов’язків військовослужбовців і командирів вказано пункти про дотримання стандартів доброчесності. Загалом існує тенденція до підвищення відповідальності військових за невиконання норм антикорупційного законодавства.
Цікаво, що Міноборони тривалий час практикує люстраційні перевірки та психологічне вивчення на поліграфі кандидатів на важливі керівні військові посади. Такі підходи застосовують усі потужні армії світу.
І першим тестування на поліграфі успішно пройшов міністр оборони, потім його заступники й очільники структурних підрозділів. Причому такою процедурою вже випробувано кілька тисяч військовослужбовців.
Для 17% протестованих ця перевірка мала негативні рекомендації. Причому серед директорів держпідприємств МОУ цей відсоток є більшим. Значну частину роботи з удосконалення кадрового менеджменту вітчизняне Міноборони провадить у взаємодії з норвезькими колегами.
Викривачів підтримуватимуть
У відділі з питань запобігання та виявлення корупції на обліку перебуває інформація щодо 50 посадових осіб — військовослужбовців ЗСУ, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення. Торік таких було 52.
Зокрема, 18 — за хабарництво, а 16 — зловживання владою. Щодо 26 є вирок суду, а два десятки вже реально засуджені. Переважна більшість із них — службовці військкоматів.
Від початку року до адміністративної відповідальності за скоєння корупційних правопорушень притягнуто 65 військовослужбовців та працівників ЗСУ (у 2017-му — 20). Трапляються випадки, коли офіцери не повідомляють про суттєві зміни в майновому стані.
Поліція викриває такі факти й притягає до відповідальності. 2018 року таких випадків було 32. Іще 12 порушень стосуються несвоєчасного подання щорічних Е-декларацій. У відділі з питань запобігання та виявлення корупції зауважують, що всіляко підтримують викривачів, створюючи умови для повідомлень про факти корупції у військовому середовищі. Для цього посилено взаємодію з правоохоронними органами, а ближчим часом очікується підписання відповідного меморандуму про співпрацю МОУ з НАБУ.
Варто знати, що в Міноборони діють call-центр, громадська приймальня міністра, 8 приймальнь в обласних військкоматах, відкрито телефони «гарячої лінії» Військової служби правопорядку, відділу із запобігання та виявлення корупції, Департаменту внутрішнього аудиту МОУ.
Така система дозволяє отримувати інформацію про факти корупційних правопорушень та вживати належні заходи. Принаймні, цьогоріч уже розглянуто 75 звернень громадян щодо корупції, причому перевіряють і анонімні повідомлення.
— Ми виїжджаємо туди, де бачимо, що командування недопрацьовує і є системні корупційні правопорушення. Але в цій темі іще є проблеми, які потребують вирішення, — говорить Станіслав Коношук. — Зокрема, це аспекти укладання тривалих і об’ємних договорів, коли під час їх реалізації суттєво змінюється вартість залучених ресурсів, товарів, послуг, що тягне необхідність укладання додаткових угод. Ця ситуація дає можливість правоохоронцям тлумачити їх двояко і тому виникають відомі колізії. Також Міноборони продовжує вирішувати практичні проблеми, пов’язані з вдосконаленням процедури Е-декларування. Це стосується офіцерів, які виконують бойові завдання на сході України чи взагалі за межами держави. Ми ініціювали низку змін у профільне законодавство і деякі з них уже ухвалені.
