У фінальному варіанті держбюджету-2019 підтримку агросектору зменшили на мільярд

28.11.2018
У фінальному варіанті держбюджету-2019 підтримку агросектору зменшили на мільярд

Непродумане формулювання щодо компенсації закупівель вітчизняної техніки блокувало використання державних грошей. (Фото з сайта xtz.ua.)

Неприємну новину повідомив  народний депутат Олег Кулініч. По 500 мільйонів, за його інформацією, депутати зняли з двох програм: «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури» та «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». На згадані програми тепер піде, відповідно, 3,5 та 0,9 мільярда гривень.
 
Симптоматично, що очікуваний у сукупному обсязі преференцій мільярд знято навіть усупереч тому, що вимоги Бюджетного кодексу встановлюють розмір державної підтримки АПК на рівні 1 відсотка від загального розміру бюджету. Як зауважує Кулініч, за рахунок цих коштів збільшено видатки на Державний фонд регіонального розвитку.
 
Тим часом 800 мільйонів гривень таки закладено на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств, а 400 мільйонів — на хмелярство, закладення молодих садів, виноградників та ягідників.
 
За інформацією Кулініча, в цьогорічному бюджетному процесі є і позитиви, яких не було раніше. Зокрема, усунуто суперечливу норму, яка блокувала ефективне управління коштами державної підтримки.
 
«У Бюджетному кодексі раніше вимагалося, щоб рівно 20 відсотків держпідтримки виділялося із загального річного бюджету АПК на компенсацію вартості закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання. Все упиралося якраз у цю цифру, адже досягнути точної відповідності їй було неможливо. Така жорстка цифра взагалі не давала змоги робити жодних маневрів і ефективно використовувати кошти, які просто згорали і не йшли на жодні інші програми. Проблему вдалося вирішити, просто змінивши формулювання на «до 20 відсотків». Це дає гнучкіший механізм для ефективного використання коштів. До цього напряму також включено підтримку на закупівлю спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси», — зазначив нардеп.
 
Окрім того, парламент перейменував програму «Державна підтримка галузі тваринництва» на «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)».
 
«Це означає, що наступного року не лише тваринники, а й інші аграрії зможуть скористатися держпідтримкою. Зокрема, зможуть отримати часткову компенсацію вартості будівництва та реконструкції приміщень для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції. Суттєві позитивні зрушення закладено для лісової галузі: на охорону і відтворення лісів виділено 365 мільйонів гривень. Внесено також зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено існування для цих потреб спеціального фонду у складі державного бюджету.
 
Так, 26 відсотків ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) будуть зараховувати до спеціального фонду дер­жавного бю­джету. Ці кошти (близько 300 мільйонів гривень у 2019 році) використовуватимуть для ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді. 37 відсотків ренти за спеціальне використання лісових ресурсів спрямують до загального фонду бю­джетів міст республіканського значення, районних бюджетів та бюджетів ОТГ. Решту 37 відсотків спрямують до загального фонду Державного бюджету», — повідомив Кулініч.
 
За інформацією депутата, зміни до Податкового кодексу вдвічі збільшують рентну плату і, відповідно, прогнозовані доходи бюджету. Також врегульовано оподаткування лісових земель: встановлено максимальну ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1 відсотка, та надано право місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі.
 
«На жаль, задовольнити всі потреби аграрного сектору, які стоять дуже і дуже гостро, на даний момент важко. Але головне, щоб хоча б заплановані кошти дійсно доходили до аграріїв, щоб механізми державної підтримки ефективно функціонували, а не просто лишалися цифрами на папері. За це якраз і потрібно боротися», — зауважує народний депутат.