Зіткнення навколо суспільного мовлення

11.10.2005

      Інтерв'ю колишнього президента Національної телекомпанії Тараса Стецьківа, яке вийшло в «УМ» минулого четверга, особливого резонансу набуло в середовищі тих, хто переймається впровадженням в Україні суспільного мовлення на базі державного ТБ. Як відомо, реалізація цієї ідеї наштовхується на значний спротив, а пан Тарас назвав ще одне гучне прізвище її високопоставленого супротивника — Порошенко.

 

      Наводимо цитату зі Стецьківа: «Я мав кілька дуже гострих суперечок з його (Віктора Ющенка. — Ред.) оточенням. Вони говорили від імені Президента. І сказали так: точка зору Президента тобі має бути відома — ніякого суспільного телебачення! Але це вони говорили, а не Ющенко.

      — Хто «вони»? Ви прізвища можете назвати?

      — Ну, припустимо, Петро Олексійович говорив. І ще деякі люди.

      — (...) Чи не занадто демонізованим є образ того ж Порошенка як «оточення Президента»? До речі, в інтерв'ю «Українській правді» Порошенко запевняє, що взагалі бачив Ющенка раз на кілька тижнів.

      — А йому й не треба було бачити Президента, щоб говорити від його імені. Це був такий великий блеф — коли відбувалися такі розмови, «вони» завжди казали: навіщо нам ходити до Президента, ми й так знаємо його точку зору! (...) Тобто ці люди («оточення») свої власні намiри видавали за слова Президента».

      Після цих слів Тараса Степановича Петро Олексійович — і так вельми «демонізований» — узявся спростовувати свою участь у протидії суспільному телебаченню в Україні. За словами колишнього секретаря Ради нацбезпеки, прес-служба за його наказом промоніторила весь масив інформації у ЗМІ щодо суспільного мовлення. «Ми не знайшли жодного згадування про позицію Петра Порошенка щодо громадського телебачення, — заявив сам екс-секретар у радіоінтерв'ю Українській службі Бі-Бі-Сі минулої п'ятниці. — Інформаційна політика і громадське телебачення ніколи на належали до компетенції Ради національної безпеки й оборони, ці питання відпрацьовувалися під керівництвом екс-держсекретаря Олександра Зінченка... Пан Тарас начебто не помітив, що саме екс-держсекретар проводив десятки нарад, які були присвячені позиції щодо суспільного телебачення».

      Порошенко заявив: «Я глибоко переконаний, що суспільне телебачення потрібне державі, і [я відстоюю] ті принципи, які ми заклали в найважчі часи, часи «темників» — 2002—2003 роки при створенні «5-го каналу», коли ми уклали публічну угоду між власниками каналу і журналістами, в якій ішлося про те, що власники не будуть втручатися у редакційну політику ні за яких умов. Ми були першими. Тепер ці ж принципи мають бути закладені у створення суспільного телебачення».

* * *

      Після цього «УМ» зв'язалася також із Тарасом Стецьківим, і він спростував уже Порошенкове спростування. За словами екс-президента НТКУ, насправді в їхніх розмовах із тодішнім секретарем Радбезу тему суспільного мовлення порушували як мінімум двічі. А «ще деякі люди», які концепцію створення СМ на базі державного телебачення розглядали не радикально, а поетапно, пiсля створення вiдповiдної законодавчої бази,— це той-таки держсекретар Зінченко (він справді проводив найбільше нарад на цю тему), його заступник Лубківський, прес-секретар Президента Геращенко. Тарас Стецьків акцентує увагу на тому, що йдеться не про заперечення ідеї суспільного мовлення взагалі, а про базу для його створення — з нуля чи на основі НТКУ. Позиція Стецьківа — СМ не можна створювати з нічого, і державний канал, який є у нас, для цивілізованої Європи — нонсенс. Згадані ж особи вкупі з Порошенком більше схилялися саме на «паралельності» існування СМ і держТБ.

      А ще Стецьків підловив Порошенка на неточності: Тарас Степанович згадує про інтерв'ю Петра Олексійовича сайту «Українська правда» від 30 червня ц.р., в якому суспільному мовленню присвячено цілий розділ. Тож прес-служба екс-секретаря РНБО погано спрацювала, коли не знайшла в пресі «жодного згадування» шефа про громадське телебачення. «Я за те, щоб одночасно в Україні функціонувало і суспільне, і державне телебачення, — казав Порошенко в інтерв'ю «УП». — Держава так само має право проводити політику, держава так само представляє суспільство... Я переконаний, що ми маємо створити суспільне ТБ. І подивитися, яке телебачення працюватиме краще — державне чи суспільне? Чому для того, щоб щось створити, треба брати принцип комуністичного інтернаціоналу і починати з того, щоб зруйнувати до основ?..»

      Отже, дискусія триває. Справа у вельми важливих деталях. Стецьків і Ко, на відміну від Порошенка і Ко, стверджує, що не можна створити якісне суспільне мовлення, не замінивши ним повністю державне. Сюди, ясна річ, уплетена й прикладна політика: залишати чи ні владі можливість використання пропагандистського ресурсу перед новими виборами?

      І ще такий нюанс: Петро Олексійович у нас справді надто (чи й надмірно?) демонізована особа, якщо політичні опоненти навіть у переліках із такого приводу виносять його на перше місце. Хоча підміняти позицію Президента власною таки негарно...

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>