Перші дніпропетровські «млинці»

11.10.2005
Перші дніпропетровські «млинці»

Шевченко у Дніпропетровську хліб-сіль прийняв, гол забив, але загалом грав «на розслабоні» й попросив заміну. (Фото УНIАН.)

      Після п'ятничної феєрії молодіжної збірної, яка розгромила албанських ровесників із рахунком — 5:0, чогось подібного очікували й від головної команди країни. Хотілося забути програний туркам київський поєдинок і на оптимістичній ноті завершити відбірковий цикл ЧС-2006. Тим паче що доля для цього подарувала Україні чудовий шанс у вигляді посереднього суперника. До того ж команда Блохіна вперше виступала в Дніпропетровську й мала себе зарекомендувати перед вболівальниками донедавна базового клубу збірної («Дніпра») з найкращого боку. Та не так сталося...

 

      Напередодні зустрічі на Дніпропетровщині відбулося ще дві помітні події. У селищі Новоолександрівка, що поблизу обласного центру, у прекрасному спорткомплексі, збудованому м'ясокомбінатом «Ювілейний», відбулися фінальні баталії команд загальноосвітніх шкіл серед 9-10-річних дітлахів. Родзинкою турніру було те, що його проводять четвертий рік і вiн має назву Кубка Андрія Шевченка. Кращий футболіст Європи минулого року є кумом президента Федерації футболу Дніпропетровщини, тому вони й вирішили присвоїти турніру ім'я Шеви. На превеликий жаль юних футболістів, сам «міланіст» до них не приїхав — нагороди вручав президент ФФУ Григорій Суркіс.

      А вдень у суботу біля Дніпропетровського інституту фізкультури й спорту урочисто відкрили пам'ятник воротареві збірної України й московського ЦСКА Сергієві Перхуну, котрий трагічно загинув на полі в серпні 2001 року. Бронзовий монумент вихопив мить, коли вихованець дніпропетровського футболу летить у стрибку за м'ячем...

      Увечері ж на стадіоні «Метеор» колишні партнери Перхуна проводили останній  офіційний матч перед «мундіалем». Атмосфера на арені панувала по-справжньому святкова — глядачі аркушами синього й жовтого кольорів, на зворотному боці яких написаний текст Гімну України, створили під час його виконання на трибунах величезний прапор нашої держави. А двоє хлопців на роликових ковзанах намотували кола по стадіону з величезними стягами в руках. Оголошення: на матчі присутні перші два президенти, Кравчук і Кучма. «Нефартовий», — згадалося одразу про Леоніда Даниловича відносно нашого футболу...

      У стартовому складі збірної України опинилися всі троє дніпропетровців, а Сергія Реброва, якого Блохін «довикликав» на збори, не було навіть у заявці на гру. З самого початку матчу з'явився на полі гірник В'ячеслав Шевчук, котрий на лівому фланзі захисту підміняв дисквалiфiкованого Несмачного. В албанців захисник Даллку з «Ворскли» вийшов із перших хвилин, а Османі з запорізького «Металурга» залишився у запасі.

      Гра проходила в середньому темпі, чим гості ледь не скористалися вже в дебюті. На два удари Шевчука підопічні німця Брігеля відповіли гострими випадами; особливо активним був Богдані з італійської «Сієни». Трохи пізніше втратив свій шанс інший «італієць» — білявий Таре, котрий не скористався помилкою Шовковського на виході й пробив неточно. Врешті-решт «синьо-жовті» прибрали ініціативу до своїх рук, поступово нагнітаючи обстановку поблизу воріт Ліки. Двічі голкіпер демонстрував чудову реакцію після пострілів Тимощука, ударів головою завдавали також Гусєв, Ротань і Шевченко. Утім форвард «Мілана» особливо не напружувався, пересуваючись полем переважно пішки. Але на останній хвилині тайму гольове чуття допомогло йому відгукнутися на чудовий навіс із лівого флангу моторного Сергія Назаренка.

      Очевидно від хвилювання працівники стадіону написали на табло, що гол Шева забив на 91-й хвилині. Мабуть, так би воно було краще, адже друга половина гри зіпсувала настрій українцям. Замість інертного Шеви Блохін випустив Беліка, тоді як гріти лавку залишилися швидкі Шищенко й Венглинський; весь другий тайм даремно розминався Гусин — у гру він так і не вступив. Гра господарів втратила чіткий малюнок, бажанням виділялися хіба що Воронін і Назаренко, та й замість того вийшов Воробей, котрий тільки-но відновлюється після травми.

      Албанці, для яких, як і для наших, цей матч турнірної ваги не становив, зрозуміли, що в такій грі можуть спіймати за хвіст свою птицю удачі, і по-спортивному знахабніли. Спершу не впорався з Капллані Шевчук, і Богдані, отримавши пас на хід, просунувся у штрафний майданчик і вистрілив у «дев'ятку» повз Русола, чий запізнілий стрибок навперейми на ситуацію не вплинув. А незабаром той же Русол і Гусєв не розібралися, кому перехоплювати елементарний албанський пас із глибини поля, й нападаючий «Сієни» вдруге «розібрався» з Шовковським.

      Від поразки нашу команду врятував Ротань, заставши Ліку зненацька підступним ударом з кута штрафного майданчика. У доданий час екс-дніпрянин, а нині півзахисник «Динамо», міг принести господарям перемогу, але голкіпер витягнув м'яч з-під поперечини після Русланового удару зі штрафного.

      Зрозуміло, що футболісти були незадоволені цим результатом. Але сили й бажання подякувати вболівальникам за підтримку знайшов у собі тільки Шовковський.

      Післяматчевий салют на тлі такої гри виглядав не надто доречним.

 

ПІСЛЯМОВА

      На післяматчеву зустріч із журналістами Олег Блохін прийшов дещо знервованим і навіть відмовився спочатку коментувати гру, мотивуючи це тим, що «ви самі все бачили». Та потім таки знайшов кілька слів:

      — Я побачив, що коли у футболістів зникає мета, то дуже важко змусити їх грати так, як вони це робили протягом усього відбіркового циклу. Добре хоч, що зрівняли рахунок, а то б зіпсували собі недільне свято на майдані Незалежності в Києві. Утім час підготуватися до чемпіонату світу в нас ще є...

      — У якому матчі відбірного циклу наша збірна виглядала найкраще, а в якому найгірше?

      — Найвдалішим вийшов київський матч із турками, який ми програли — 0:1, а найменше нам вдалася зустріч у Греції, де ми виграли — 1:0...

      Головного тренера збірної Албанії Петера Брігеля дочекалися найстійкіші журналісти, бо в медіа-центрі пронеслася чутка, що він із пресою не спілкуватиметься.

      — Початок матчу для нас видався складним через стартовий тиск з боку українців, на який ми, в принципі, й очікували. Більше гольових моментів було у господарів, але ми сподівалися відстояти у першому таймі нічию. Попри перший гол, у перерві я переконав хлопців, що ми ще можемо завершити поєдинок вдало. І Албанія довела, що вміє грати у футбол. Підсумкова нічия — для нас великий результат, а перемога була б узагалі щастям.

      — За кого ви вболіватимете на чемпіонаті світу?

      — За Німеччину й Україну. Якщо в захисті підопічні Блохіна діятимуть так само надійно, як протягом відбіркового циклу, мають шанси повторити успіх Греції на минулорічній першості континенту.

      Гравці національної збірної, очевидно отримавши на горіхи від Блохіна, промайнули повз журналістів, наче метеори; на кілька миттєвостей затримався лише Назаренко.

* * *

      Вшановування збірної продовжилося недільного вечора на столичному Майдані — вихід на подіум усіх збірників, начальства, концерт, салют... У середу черговий святковий захід з нагоди виходу на ЧС-2006 очікується ще в одному столичному залі. Не захопитися б нам святкуванням — час уже, мабуть, думати про майбутнє. Поки що українці в останніх трьох матчах ніяк не можуть виграти, забивши три м'ячі й пропустивши чотири. Завтрашня товариська зустріч із японцями дає підопічним Блохіна шанс перервати цю сумну тенденцію.

 

ТАБЛО

Україна — Албанія — 2:2

Відбірковий матч чемпіонату світу у групі 2

      8 жовтня. Дніпропетровськ.

      «Метеор». 26 500 глядачів

      Суддя: Вербіс (Бельгія)

      Україна: Шовковський, Гусєв, Федоров, Русол, Шевчук, Шелаєв, Тимощук, Назаренко (Воробей, 75), Ротань, Воронін, Шевченко (Белік, 60)

      Албанія: Ліка, Бечирі, Даллку, Кана, Хасі, Аліай, Скела, Лала, Таре (Капллані, 74), Богдані, Хаши (Мураті, 85)

      Голи: Шевченко, 45+1; Ротань, 86 — Богдані, 76, 83.