Донецька влада бачить українську освіту лише за гратами

20.06.2006
Донецька влада бачить українську освіту лише за гратами

Микола Конобрицький із випускниками гімназії.

      Несправедливий вирок Краматорського міського суду у справі директора Першої української гімназії Миколи Конобрицького всі залучені сторони вважають помстою «помаранчевій» владі від «біло-голубих» переможців. Єдиний директор навчального закладу, який два роки тому відмовився очолити у своїй гімназії осередок Партії регіонів і під час Помаранчевої революції відкрито виступив проти відрядження за державний кошт вчителів спостерігачами від Партії регіонів - тепер у тюрмі. Представником прокуратури на суді був син мера мiста Краматорськ (ставленика Партії регіонів) Костюков.

      Минулого року директор української гімназії мав необережність зробити зауваження вчительці і членкині Партії регіонів про те, що непедагогічно на уроці обзивати дітей, які встали під час виконання гімну України і поклали праву руку на серце, «помаранчевими крисами». Вчителька обурилася і подала на директора в суд «за образу честі й гідності», відкрито погрожуючи у вчительській «розмазати цього націоналіста по стінці». Суд програла. Тоді до справи приєдналася «важка артилерія» із міського відділу освіти в особі заступника начальника відділу. На гімназію кинули перевірки (інколи - по три на день). До гімназії дзвонили невідомі і повідомляли про те, що її приміщення заміноване, пробували настроїти проти директора вчителів. Це не вдалося. Але директора гімназії таки прибрали.

      Що ж стало приводом для судового процесу? П'ять років тому директор гімназії оформив на роботу працівника, на гроші, видані на зарплату якого було придбано матеріали для проведення ремонту гімназії, оскільки держава протягом понад семи років не виділяла на це жодної копійки. До речі, в такий спосіб у той час діяло багато директорів і про це негласно всі знали. Так що такі ж справи можна теоретично розпочати проти директорів усіх шкіл Краматорська. Суд чомусь не зважив на те, що на кожну копійку з цих коштів було надано підтверджуючі документи, а всі кошти ще під час слідства Конобрицький повернув до бюджету гімназії з власної кишені.

      Людину засудили на три роки позбавлення волі із забороною ще три роки займатися господарською діяльністю.

      Під час розгляду справи в суді прокурор і суддя навіть не маскували політичної заангажованості процесу. Один із присутніх у залі суду прокоментував це коротким виразом: «Тридцять сьомий рік». Протести на несправедливе рішення суду подали батьківський комітет гімназії, частина вчителів, низка громадських організацій і партій демократичного спрямування. Громадськість міста виставляє пікети біля виконкому і міського суду для проведення збору підписів на підтримку демократичного директора.

Сергій ЛЕТЕНКО.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>