Святковий торт із синім логотипом і феєрверком розрізав Михайло Дорошенко.
Минулий тиждень пройшов для «УМ» під знаком ювілею: з 15-річчям газету привітав Президент, інші поважні й менш поважні люди, любі й не дуже друзі. А в суботу люди політики, економіки, мистецтва, церкви, журналістики, представники місцевих влад і власне журналісти та працівники редакції зійшлися на свято «України молодої», яке відбувалося y столичному ресторані «Оазис» (комплекс «Ультрамарин»).
Численних гостей зустрічала приємна музика й хостеси та офіціанти у фірмових футболках «УМ». Колони в просторому залі були обгоpнуті газетними сторінками, а на екран, розташований над великою сценою, проектувалися слайди з фото, які зафіксували пам’ятні моменти життя редакції. Політики, звертаючи увагу на сині елементи декору в залі (такий уже фірмовий колір «УМ»), жартували про «широку коаліцію» та невеселі перспективи життя «під Януковичем». Легендарний міський голова Ірпеня Мирослава Свистович — активістка Майдану, яку «Україна молода» підтримала на виборах мера в передмісті Києва, — також жартома пообіцяла надати журналістам «УМ» політичний притулок у своєму місті, коли «сині» утискуватимуть у Києвi. А заодно, на противагу кримським і донбаським «територіям без НАТО», визнати Ірпінь «територією НАТО» із введенням відповідного контингенту (це вже жарт Михайла Свистовича).
Попри все, було весело. Тамадою на вечірці був відомий артист Богдан Бенюк, а «хедлайнером» серед запрошених музичних зірок — лідер гурту «Плач Єремії» Тарас Чубай. При цьому Бенюк, котрий упродовж вечора не припиняв відпускати жарти й кпини, оголошував Тараса як Чубайса, а той Богдана — Бенелюксом тощо.
На свято прийшли ті, хто справді любить і цінує «УМ». Зізнавалися в любові, дарували жартівливі подарунки (хітом вечора були презенти у вигляді картин, хоча, скажімо, письменниця Марія Матіос передала помаранчевий шолом і такого ж кольору рятівний жилет), співали, танцювали. Розійшлися пізно, щоб уже післязавтра вийти на роботу й робити нову, кращу й гострішу газету.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
