Верба замість пальми

Шостий тиждень Великого посту називається Вербним, бо завершується він освяченням верби по церквах у неділю. Це свято зветься — Вхід Господній в Єрусалим на вільні страждання. За біблійною історією, люд у Єрусалимі зустрічав Христа вигуками «Осанна! Благословен, хто йде в ім’я Господнє!» і встеляв йому шлях пальмовим гіллям.

Окремими колонами

Окремими колонами

Створення в країні Єдиної помісної православної церкви — такого завдання не ставить перед собою держава Януковича. Протегуючи одній конфесії — УПЦ Московського патріархату, — офіційна влада залишає на узбіччі своєї уваги інші конфесії. Вони, власне, стали пасинками і в контексті офіційних віншувань 1025–річчя Хрещення, де з «головним хрестом» виступає російський патріарх Кирил.

«Різні» хрещення?

«Різні» хрещення?

У церковному календарі упродовж століть Днем хрещення Києва і Русі вказується 14 серпня (1 серпня за старим стилем). Цього дня відзначається і пам’ять мучеників Маккавейських (народна назва — Маковія, бо саме святять мак) і Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Як зазначає митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк), у Центральній Україні воно було надзвичайно важливим святом, прирівняним до свят Дванадесятих. У давніх наших літописах є свідчення, що князь Володимир охрестив киян саме 1 серпня 988 р. від Різдва Христового. За переказами, тоді в гирлі річки Почайни, яка впадала в Дніпро, охрестилися дванадцять Володимирових синів. Тутешнє джерело назвали Хрещатицьким. Перший Псковський літопис повідомляє, що сталося це «в 9 літо княжіння Володимира, купно же од Адама до хрещення Руського 6496», а далі вказано астрономічні терміни, з яких історики роблять висновок: акт відбувся в неділю, 1 серпня 988 року.

За тиждень — Великдень!

За тиждень — Великдень!

Дивно, але тріумфальний вхід Спасителя до Єрусалима в неділю, що через століття стала зватися Пальмовою, або ж Вербною, був початком Страсної седмиці. Адже в давнину саме з неділі починався тиждень. Богослови зазначають, що в день, коли люди захоплено вигукували Христові: «Осанна!» і шанобливо встеляли шлях пальмовим гіллям, лише Він знав, що ця прикрашена знаками вічності дорога насправді веде до Голгофи. Він в’їжджав до Міста Миру як цар. Але не звичайний, політично–земний. «Господь, аби ствердити пророцтва, входив до Єрусалима, як цар духовний, кроткий. Він сидів не на коні, як годиться земним царям, а на ослі», — пояснє «УМ» владика Євстратій Зоря, прес–секретар УПЦ Київського патріархату. Утім люди вітали його саме як політичного лідера. Мешканці Святої землі вже багато років потерпали від несвободи під владою римлян. І були певні, що могутній чоловік, який перетворив воду на вино, зцілював невиліковних і воскресив Лазаря, чудом і дивом приведе їхній народ до державної незалежності. Лише після розп’яття і Воскресіння людям відкрилося, що Спаситель прийшов врятувати їх не від зовнішнього ворога, а від зла у їхніх власних душах. «Це свято — нагода для нас у своєму житті, ніби мешканці стародавнього Єрусалима, зустріти Господа. І при цьому наші душі, слова і діла спрямувати на виконання Його святих заповідей».

Як звільняли Київ

Як звільняли Київ

Багато десятиліть про взяття Києва Червоною Армією писали піднесено. Хвалили мудре керівництво, яке склало унікальний бойовий план, утілений вперше і востаннє у воєнній історії. Перелічували, скільки танків і гармат було задіяно під час Дніпровсько–Київської операції, наголошували, що за визволення міста 2500 солдатів отримали звання Героя Радянського Союзу.

Мала нічка, Петрівочка

Це один iз чотирьох постів християнської церкви. Щороку «петрівка» має різну тривалість, залежно від дати Великодня і свят пасхального циклу. Адже розпочинається рівно через тиждень після Трійці. Встановили його в пам’ять апостолів Петра і Павла, і завершується він у день цих святих — 12 липня. Цим постом, що спершу був присвячений П’ятидесятниці, церква закликає вірних готувати свої душі до всесвіт­ньої проповіді Євангелія — за прикладом апостолів. Найбільш тривалий Петрів піст — шість тижнів, а найкоротший — вісім днів.

Разом із Трійцею

Разом із Трійцею

У цей день домівка стає ніби лісом чи лугом, де буяє життя. Зелена барва всюди — підлога встелена травою і лепехою, на стінах портрети родичів та ікони, прикрашені клечанням — гілками клену і липи; на підвіконнях — духмяні м’ята і любисток, а на столі, застеленому святковою скатертиною, — букети півоній, ясмину й фіалок.

Поєднані Великоднем

Поєднані Великоднем

Великдень — найбільше й найурочистіше свято християнського календаря. Особливе церковне відзначення триває цілий тиждень. Упродовж семи днів богослужіння в храмі відбуваються при відчинених Царських вратах на знак того, що тепер Воскресінням Христовим відкриті для всіх двері царства Божого. У цьогорічних великодніх посланнях чимало хто з ієрархів українських церков — вірогідно, не змовляючись, — наголошують на досі мало висвітленій грані Великодня — об’єднавчій. Вселенський патріарх Варфоломій нагадує, що особисте воскресіння людини має значення лише тоді, коли воно — для когось іншого, а не лише для себе. «Ми обманюємося, якщо вважаємо, що процвітання у світі може виходити тільки від знищення один одного», — зазначає патріарх.

Зустріч зі Світлом

Зустріч зі Світлом

Це одне з 12 найбільших свят християнського року. Воно завершує Різдвяний цикл і відзначається на 40–й день після Різдва. Саме в цей час Діва Марія з Йосифом принесли немовлятко Ісуса до Єрусалимського храму, щоб, згідно з законом, присвятити первістка Господові. Кожна породілля мала принести до святині однорічне жертовне ягня на знак визнання Божої влади над собою та подяку за щасливі пологи, а також голуба — за гріхи. Убогі люди могли замість ягняти принести двох голубів. Богоматір із Йосифом пожертвували двох голубиць. І все це — лише для того, аби «сповнити закон». Адже ні Христос, ні свята Діва не потребували очищення жертвою. І нині, через 2000 років, на пам’ять про цю подію християнки–породіллі на 40–й день приносять до церкви своїх малят для благословення.

Вода для пустелі

Вода для пустелі

Це одне з найбільших свят у християнській церкві. Адже відзначається воно в пам’ять об’явлення Бога у трьох іпостасях, тобто Святої Трійці. Бог Син хрестився в ріці Йордані, Бог Отець мовив: «Це Син Мій улюблений», а Бог Дух Святий злинув над рікою у вигляді голуба. Свято ще зветься Водохреще або Йордан — на честь хрещення Ісуса, здійсненого Іваном Предтечею. Його називають Хрестителем, бо він першим запровадив обряд охрещення у водах Йордану. Іван Хреститель якось на питання фарисеїв: «Хто ти такий?» відповів: «Я голос того, що кличе в пустелі: «Рівняйте дорогу Господню». Христос був безгрішним і не потребував покаяння і хрещення, однак прийшов до Івана, бо так належало «виконати всяку правду». Цього дня Спаситель відкрито й привселюдно розпочав Своє служіння задля звільнення світу.