«Ви ще не навчилися мислити вільно»

«Ви ще не навчилися мислити вільно»

Голландський урядовець Хенк Доннерс знає про Україну не з туристичних путівників — ще в 90–х він об’їздив нашу державу вздовж і впоперек. Разом зі своєю дружиною Лідою Хенк займається в Україні благодійністю, патронує культурні проекти. А ще доктор Хенк Доннерс, відомий у Голландії фахівець у податковій галузі, колишній держслужбовець, уже майже десяток років є радником Кабінету Міністрів України з євроінтеграції, а також консультантом податкової служби в Україні.

Здорове «паливо»

Здорове «паливо»

Юний школярик із чипсами й колою в руках, старшокласник — з цигаркою і пивом — така картина вже давно не дивує пересічних українців. А мала б! Вітчизняні лікарі наголошують: через нездоровий спосіб життя, неправильне харчування хворіє дедалі більше українських дітей. Понад мільйон малюків уже має гастроентерологічні хвороби, а харчова алергія, що цілком може перерости в алергічну астму, проявляється у кожної третьої дитини. Змінити сумну динаміку фахівці закликають усіх причетних: передовсім батьків, які мають замислитися над тим, чим годують дітей, лікарів, які мусять давати слушні поради пацієнтам. І державу, обов’язок якої — подбати про здоров’я майбутньої нації.

«Якщо кияни не врятують столицю, її перетворять на периферію»

«Якщо кияни не врятують столицю, її перетворять на периферію»

Валерій Асадчев належить до політиків, які стояли біля витоків української державності. Він був серед тих, хто піднімав перші державні прапори і боровся за незалежну Україну. Його знають як чудового економіста й господарника, якому є чим звітувати. Майже сім років він очолював Московський (тепер Голосіївський) район міста Києва і 4 роки — Полтавську область. Тоді, в 90–ті, Московський район столиці називали економічним дивом. А Полтавська область, яка не має міст iз великою кількістю населення, стала серед провідних інвестиційних областей країни.

Багато що було зроблено Асадчевим вперше. Зокрема, перші альтернативи ЖЕКам (і це ще у середині 90–х років), перші сучасні системи прибирання сміття, перші ОСББ, перший бювет з питною артезіанською водою, перший будинок для ветеранів. У полтавський період: ініціатор програми доступного житла і перший, хто збудував таке житло, перший, хто отримав біогаз із сміттєзвалищ і розпочав запровадження альтернативних джерел енергії у комунальному господарстві.

Нинішню ситуацію в столиці та в Україні загалом Валерій Асадчев оцінює як плачевну. Хоча й дивиться в майбутнє з оптимізмом. «Сьогодні Київ втратив і бюджет, і керованість, — говорить Валерій Асадчев. — Треба йти і захищати рідне місто». Саме для цього Валерій Асадчев і балотується до Верховної Ради по 218–му округу в Києві. Де свого часу його вже обирали народним депутатом.

Програма «розвитку» руїни?

Програма «розвитку» руїни?

Український уряд днями ухвалив головний кошторис держави на 2013 рік і передав його на розгляд до Верховної Ради. Фінансовий план, за яким ми житимемо наступного року, в багатьох експертів уже зараз викликає чимало питань. А в урядових чиновників — навдивовижу оптимістичне захоплення.

Вартові України

У пересічного українця Донбас асоціюється передусім із териконами, вотчиною «регіоналів» і суцільною «територією» російської мови. Однак далеко не всі тамтешні мешканці мріють про возз’єднання з Росією та марять радянським «дешево–ковбасним» минулим. Є тут і українські патріоти, які відстоюють рідне слово у школах та дитсадках, проводять мистецькі акції, дбають про меморіальні дошки видатним землякам та навіть організовують історичні виставки УПА. Серед таких активістів — члени Маріупольського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».

Ректорські пристрасті

Ректорські пристрасті

Студенти НТУУ «КПІ» виконали свою обіцянку: в середу близько 5 тисяч осiб пікетували Міносвіти, вимагаючи зустрічі з міністром Дмитром Табачником. Як уже писала «УМ», студенти КПІ обурені тим, що вже більш як півтора місяця колектив «Політехніки» не може отримати офіційну відповідь від Міносвіти, коли ж буде оголошено конкурс на заміщення посади ректора КПІ.

«Вони отримають Сталінград!»

«Вони отримають Сталінград!»

У вітчизняному освітянському середовищі назріває черговий скандал — цього разу списи зійшлися навколо одного з провідних ВНЗ України — Київського національного технічного університету «КПІ». Річ у тім, що 1 листопада 2011 року, менш ніж за тиждень, у ректора столичної «Політехніки» Михайла Згуровського завершується семирічний контракт із Міносвіти.

Обіцяного сто років ждуть

Обіцяного сто років ждуть

Киянка Марія Леонідівна Середа, колишній науковець, уже сьомий рік оббиває пороги найвищих державних органів влади з єдиною метою — отримати свою законну пенсію. За майже 22 роки наукової роботи жінка нині отримує 956 гривень пенсії і переконана (норми закону «Про наукову та науково–технічну діяльність», мовляв, про це свідчать), що має отримувати щонайменше у кілька разів більше. Марія Леонідівна пройшла всі судові гілки — аж до Вищого адміністративного суду — і отримала рішення на свою користь. Одначе його не виконують уже сьомий рік!

«Дорожня карта» для родини

«Дорожня карта» для родини

Сьогодні в усьому світі традиційно згадуватимуть про дітлахів та їхню беззахисність — із нагоди Міжнародного дня захисту дітей. Україна — не виняток: у нас особливо багато дітей, яких потріб­но захищати і якими слід опікуватися. Юкіе Мокуо, голова дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, стверджує: за останніми дослідженнями, у нашій державі є близько 85 тисяч дітей, права яких постійно порушуються. «Тому Міжнародний день захисту дітей повинен стати не єдиним днем, коли ми згадуємо і піклуємося про дітей, — каже Юкіе Мокуо, — вони щодня потребують нашої підтримки».

По знання — зрання

Міносвіти має намір упродовж двох наступних років перевести всі українські школи на навчання в одну зміну — існує вже й відповідний наказ про поетапну «пертурбацію». «Друга зміна у школі повинна залишитися лише сторінкою в історії педагогіки», — коментує рішення Міносвіти заступник міністра Борис Жебровський. За даними прес–служби відомства, в Україні понад тисяча шкіл (а це 5,8 % від загальної кількості) проводить заняття у дві зміни. Найбільше таких шкіл у Криму, Севастополі, Рівненській і Закарпатській областях.