«Помаранчевий» міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Павло Качур ініціює приватизацію більшості пам'яток культурної спадщини. Він вважає це одним із заходів, які узгоджуються з президентською програмою «Десять кроків назустріч людям». Ідеться про збереження пам'яток, зокрема унікальних об'єктів, включених до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, таких як Софійський собор, Києво-Печерська лавра, історичний центр Львова тощо. А також — про Бахчисарайський ханський палац, культурний ландшафт та каньйон Кам'янця-Подільського, які включено до попереднього переліку ЮНЕСКО. Як відомо, на сьогодні приватизацію пам'яток заборонено.

Позавчора в Києві відбулися збори акціонерів банку «Мрія», головним акціонером якого є російський «Внешторгбанк» (ВТБ). Цей другий за величиною в Росії державний банк у січні придбав у структур Петра Порошенка 98 відсотків акцій банку. Коштували вони росіянам 70 мільйонів доларів, повідомляє «Прайм-тасс». Отож тепер ВТБ має в Україні два дочірні банки — «Мрія» і ЗАТ «Внешторгбанк (Україна)». Наша країна є другим за привабливістю ринком для ВТБ після Росії, заявив його президент-голова Андрій Костін на прес-конференції після зборів акціонерів. «Внешторгбанк» має намір упродовж півтора року збільшити мережу дочірніх банків із теперешніх 11 до 20—25, включно з СНД, південно-східною Азією та Західною Європою. За словами пана Костіна, в банківський сектор України ВТБ планує інвестувати від 0,5 до 1 мільярда доларів упродовж найближчих двох-трьох років.

Цими днями правоохoронці звітують про масове вилучення фальсифікату та збільшення податкових надходжень до бюджету від продажу саме легальної оковитої. Експерти ринку пояснюють такий ажіотаж тим, що вже з квітня спиртне подорожчає. Виробники скаржаться, що підвищувати ціни їх змушують спиртозаводи, а ті, в свою чергу, кивають на концерн «Укрспирт».

Учора Національна комісія регулювання енергетики (НКРЕ) здійснила свій давній намір — підвищила тарифи на енергоносії. З 1 травня тарифи на електроенергію і газ для населення збільшаться на 25 відсотків. Так само, на 25 відсотків, зростуть тарифи на «блакитне паливо» для бюджетних органiзацій — до 360 гривень за тисячу кубометрів і для «Теплокомуненерго» — до 383,4 гривні за тисячу кубометрів з врахуванням ПДВ і тарифів на транспортування та постачання газу. Як зазначалося на вчорашньому засідання НКРЕ, це дозволить наблизити ціни до їх економічно обгрунтованого рівня. Раніше НКРЕ підвищила граничний рівень ціни на газ для промислових споживачів на 29,8 відсотка — до 548 гривень за тисячу кубометрів (без ПДВ і тарифу на транспортування).

Сім компаній, серед яких ВАТ «Укрнафта», подали заявки на тендер, з якого може розпочатися реальна диверсифікація енергопостачання в нашій країні. На жаль, Україні при всьому бажанні так і не вдалося кардинально збільшити видобуток нафти і газу. При цьому не раз оголошувалося, що запасів вуглеводнів у нас чимало, щоправда, вони розташовані на шельфі Чорного моря. Проте забезпечити розробку родовищ було неможливо без відповідних фінансових і технічних потужностей, технологій та досвіду роботи на глибокій воді. Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння, стала «газова війна», що розпочалася наприкінці минулого року.

Добру новину приберіг голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Івченко на час своїх відвідин Шебелинського заводу з переробки газового конденсату і нафти ДК «Укргазвидобування», що на Харківщині.«Підвищення тарифів не буде в опалювальному сезоні цього року — як сказали Президент і Прем'єр-міністр», — зазначив керівник НАКу. Нагадаємо, Президент зачепив цю тему ще 2 лютого, перебуваючи в Запоріжжі.

Позавчора Фонд держмайна оголосив, що розпочинає перевіряти, як виконує інвестиційні зобов'язання корпорація «Міттал стіл». Як відомо, ця транснаціональна компанія в жовтні минулого року придбала 93 відсотки акцій металургійного комбінату «Криворіжсталь». Спостерігачі звертають увагу, що такий короткий проміжок часу між купівлею та першим звітом зарубіжного інвестора перед державою в Україні ще не практикували.

Президент Віктор Ющенко й президент Європейського банку реконструкції й розвитку (ЄБРР) Жан Лем'єр телефоном обговорили проблемні питання об'єкта «Укриття» і діяльність однойменного фонду. Як уже повідомлялося, на промисловому майданчику ЧАЕС за програмами міжнародної технічної допомоги ведеться будівництво об'єктів, пов'язаних зі зняттям станції з експлуатації.

Рада національної безпеки й оборони зажадала, аби в десятиденний термін було підготовлено програму дій із формування стратегічного запасу нафти і нафтопродуктів в Україні. За словами секретаря РНБО Анатолія Кінаха, запас сформують як мінімум упродовж двох років. Якщо виходити з досвіду угорців, то створити його справді можливо. Скажімо, Угорщина подбала, щоб стратегічного запасу «чорного золота» їй вистачило на три місяці, в разі повної блокади з постачання цього виду енергоносіїв. Про потребу в такому запасі урядовці нагадували постійно, але свій намір не реалізовували через низку причин. Чим викликано те, що саме тепер РНБО поставила питання руба, можна тільки здогадуватися. Раніше Українська спілка промисловців і підприємців (УСПП) попереджала про можливість кризи в нафтопереробній галузі та проблеми функціонування нафтопереробних підприємств. Обгрунтовували цей прогноз тим, що запроваджені у першій половині 2005 року заходи погіршили умови господарювання, через що відбулося значне скорочення переробки нафти і виробництва нафтопродуктів в Україні та заміщення їх імпортом. Проте Прем'єр-міністр Юрій Єхануров, у свою чергу, заявив, що вважає винними у цьому лобістів нафтотрейдерів, які виявилися сильнішими за уряд щодо впливу на народних депутатів. За його словами, уряд підготував законопроект, який мав би стимулювати розвиток вітчизняної нафтопереробки. «Цей законопроект було внесено в парламент, але депутати його не приймають, ігнорують. Я вважаю, що до виборів вони його не приймуть», — зазначив Прем'єр.

Відкрита напередодні 8 Березня нова станція столичного метро «Вирлиця» відразу ж зібрала тугенький «транш» пасажирів від малого до великого. Цієї події очікували давно, дивуючись, як можна було будувати такий довгий прогін між станціями «Харківська» і «Бориспільська» — аж 2 кілометри 400 метрів. І от, нарешті, сталося — технічну станцію перетворено на пасажирську.