Етикетка з обманом

Етикетка з обманом

Часи, коли інформації, зазначеній на етикетці рушника, простирадла чи нічної сорочки, можна було беззастережно довіряти, відійшли в минуле. Відколи на наші ринки безконтрольно хлинула продукція дешевого іноземного виробництва (Китай, Туреччина тощо), напис «100% бавовна» може виявитися надзвичайно далеким від істини. За даними експертів, близько половини текстилю, який купують українці, — неякісна підробка. І нерідко постільна білизна «з натуральної бавовни» ні на запах, ні на дотик зовсім не нагадує бавовняну...

«Дивись і вчись»

«Дивись і вчись»

«Ми самі вчили свого сина читати. Це було довго і важко, і я як ніхто інший знаю, що таке навчити дитину читати і говорити», — каже президент ВБО «Даун Синдром», батько семирічного Іллюші Сергій Кур’янов. За його словами, у навчанні грамоти хлопчиків і дівчаток із синдромом Дауна існує багато труднощів. Таким малюкам не підходять традиційні методики і посібники, але зовсім не значить, що цих дітей не можна навчити читати, говорити, писати. Такі діти можуть стати повноцінними членами суспільства, якщо отримають необхідну психолого–педагогічну та медичну підтримку. І в світі вже давно працює модель супроводу таких дітей та їхніх родин. Але в Україні поки відсутня будь–яка системна модель підтримки та професійної допомоги людям iз синдромом Дауна. Через це батьки відмовляються від малят ще в пологових будинках.

Шкідливе коштує дорожче

Шкідливе коштує дорожче

Данія стала першою країною у світі, де уряд встановив доволі несподіваний податок — на нездорові продукти харчування, пише «Меддейлі». Ініціатива міністра охорони здоров’я Якоба Акселя Нільсона має благородну мету. На думку чиновника, якщо продукти, багаті насиченими («поганими») жирами, стануть дорожчими, люди вживатимуть таку їжу в меншій кількості, ніж зараз. А завдяки цьому середня тривалість життя датчан має збільшитися на три роки впродовж найближчих десяти років. Адже саме насичені жирні кислоти (на відміну від «хороших» ненасичених) збільшують ризик виникнення атеросклерозу й інших патологій у людському організмі, що призводять до інсультів, інфарктів та раптової смерті.

Наступ уПЕРТої інфекції

«Грипозна пора» вже не за горами, але трохи часу на підготовку до спалаху цього захворювання ще залишається. Епідемія грипу в Україні, за прогнозами епідеміологів, почнеться не раніше грудня. А до того часу дорослим і дітям дошкулятимуть віруси парагрипу, аденовіруси, інші збудники ГРЗ. Про те, які штами будуть актуальні в наступному епідсезоні, коли і кому краще робити щеплення, які особливості матиме епідемія грипу та як найліпше убезпечитися від важких ускладнень, «УМ» розпитала профільних спеціалістів.

Долікувалася до смерті

У лікуванні будь–яких захворювань, навіть найбанальніших і найпростіших, важливо не передати куті меду із вживанням медичних препаратів. І вже точно не варто змішувати рекомендовані пігулки з тими, які лише здаються необхідними. Це підтвер­джує страшний випадок, який стався з 25–річною британкою Донною Бішоп. Молода жінка, яка працювала інструктором з фітнесу, померла внаслідок передозування звичайного засобу від застуди. Відомо, що перед смертю вона вживала у великих кількостях парацетамол, намагаючись подолати симптоми захворювання.

Тримай дистанцію!

Тримай дистанцію!

Опен спейси (від англійського oрen space — відкритий простір), або ж офіси з відкритим плануванням, з’явилися в 50–х роках минулого століття і вже невдовзі стали популярними в усьому світі. Такі робочі приміщення винайшли для того, щоб люди могли вільно пересуватися, вільно взаємодіяти одне з одним, знаходити та розвивати творчі ідеї, обговорювати їх разом, здійснювати «мозковий штурм», колективно опрацьовувати складні завдання, шукати парадоксальні, несподівані, але ефективні робочі рішення. Утім, не так сталося, як гадалося. Виявилося, що насправді все відбувається з точністю до навпаки. І сучасні психологи, які мали достатньо часу для вивчення поведінки людей у таких офісах, визнають: шкоди від опен спейсів значно більше, ніж користі.

«Розумна» лікарня для малят

«Розумна» лікарня для малят

Будівельні роботи в столичній лікарні «Охматдит» почалися за графіком — 15 вересня. На будмайданчику площею 3 тисячі квадратних метрів кипить робота з демонтажу старих корпусів — екскаватори руйнують зношені будівлі, на місці яких незабаром зведуть чотири нових.

Де знайти «молоко молочне»?

Де знайти «молоко молочне»?

За що споживач цінує кефір, йогурт, згущене молоко, плавлений сирок? За те, що ці продукти зроблені зі справжнього молока. А значить, несуть велику кількість повноцінних білків, поживних молочних жирів і цілого комплексу біодоступних мінеральних речовин та мікроелементів (зокрема кальцію, калію, фосфору, магнію). Також у деяких молочнокислих продуктах (наприклад, кефірі, йогурті) містяться мікроорганізми, які допомагають нормалізувати роботу органів травлення, зміцнити імунну систему, ефективно боротися з дисбактеріозами тощо.

Але все «працює» за однієї суттєвої умови: якщо продукти вироблені з коров’ячого молока, а не суміші рослинних білків, олій та консервантів. Лікарі стверджують, що продукти з натуральної молочної сировини справді несуть користь для здоров’я, а всілякі «хімічні коктейлі», навпаки, тільки подразнюють слизові оболонки шлунка та кишечнику і навантажують системи виділення (нирки, печінка) зайвою роботою. Тому порада лікарів — купувати «молоко молочне». Шкода лишень, що цю просту, здавалось б, рекомендацію не так уже й легко виконати.

Знову двійка?

Знову двійка?

Діти, які сплять менше дев’яти годин уночі, погано справляються зі шкільною програмою. Це довела група співробітників Автономного університету Барселони під керівництвом Раймона Кладелласа, пише «Медпортал». Висновок було зроблено на підставі оцінки стану 142 учнів початкової школи. Науковці порівняли кількість годин, витрачених на сон, і шкільну успішність. Виявилося, що переважна більшість 6–7–річних дітей, які не висиплялися, насилу спілкувалися і вирішували прості математичні задачки. Також у них були проблеми з правописом, граматикою та якістю сприйняття.

Наступ бактеріальних «супермонстрів»

Наступ бактеріальних «супермонстрів»

Завдяки досягненням сучасної медицини лікарі навчилися вирощувати нові органи в пробірці, виявляти гени, відповідальні за ту чи іншу патологію, використовувати наночастинки для прицільної боротьби з «неправильними» клітинами та рятувати пацієнтів, які ще 5–10 років тому вважалися безнадійними. Утім про повну перемогу над хворобами не йшлося раніше і не йдеться зараз. Не в останню чергу — через неправильне, надмірне та нераціональне застосування антибіотиків. Адже ті патогени, які вціліли після сутички з антимікробними препаратами, набули резистентності (тобто стійкості) до дії цих ліків. І коли захворювання в чергового пацієнта спричиняють саме такі мікроби, традиційні антибіотики виявляються безсилими. Добре, коли медпрацівники проводять дослідження на чутливість бактерій у цієї конкретної людини до різних ліків, виявляють резистентність і підбирають препарати, які ще діють. Набагато гірше, коли такі аналізи не проводять, призначають хворому стандартні ліки, а через деякий час помічають, що хвороба не стихає, а навпаки, прогресує. Часом трапляються бактерії, настільки загартовані в боях із ліками, що з цими мікробами не може впоратися жоден препарат, і хвороба закінчується летально. На жаль, таких випадків у всьому світі стає дедалі більше...