Сарматські воєначальники: у Каунасі відкрили виставку про часи Великого князівства Литовського
У Каунасі наразі представлено понад 200 автентичних артефактів 16-17 століть, наданих у тимчасове користування з 15 музеїв України, Польщі та Литви. >>
Незвичайна знахідка потрапила на очі дослідникам на березі Каховського водосховища, в південній частині мису Стрілка.
Археологи виявили господарську піч, у якій готували їжу наші пращури, що жили на території сучасної України понад тисячу років тому.
За словами учасників експедиції, організованої Національним заповідником «Хортиця», знахідку сміливо можна віднести до часів Середньовіччя, коли лише зароджувалася Київська Русь.
Піч перебуває в аварійному стані, тому важливо моніторити її збереження для наших нащадків — йдеться в офіційному повідомленні Національного заповідника «Хортиця».
Подібні відкриття доводять важливість проведення експедиціій з метою збереження культурно-історичної спадщини України.
Археологи припускають, що 1000-річну піч використовували для приготування таких традиційних для нашої країни страв, як каші, запечена риба й м’ясо, супи, бульйони, відвари з фруктів, а також для випікання хліба — що й підтверджується виявленням поблизу печі спеціальних господарських ям, у які закопували з метою збереження тушки впольованих птахів і тварин.
«Тепер ми з упевненістю можемо сказати, що раціон українців тисячу років тому був схожий iз тим, що їдять сучасні люди, — розповідає один з учасників науково-дослідної експедиції у Херсонській області. — Наші люди надавали перевагу свинині, яловичині та баранині, розводили курей, сіяли рис, пшеницю й жито, щоб пізніше можна було поласувати запашним хлібом».
Зовнішній вигляд стародавньої печі свiдчить про кмітливість наших предків: давні українці сконструювали її у вигляді кола зі злегка скошеним верхом. Основа печі складається з міцного каменю та надійно зацементована глиною, що дозволяло довгий час зберігати високу температуру, необхідну для приготування їжі.
Дослідники переконані, що цей атрибут народного побуту вірою та правдою слугував не одному поколінню людей, адже він зберіг сліди як мінімум трьох серйозних ремонтів.
ДО РЕЧІ
Відзначимо, що діяльність археологів Національного заповідника «Хортиця» дозволяє також яскраво уявити побут українців часів козацької доби. Адже лише за 2021 рік цінними знахідками дослідників стали глиняні люльки, гончарний посуд, вироби зі скла і металу та багато інших предметів часів XVIII століття.
У Каунасі наразі представлено понад 200 автентичних артефактів 16-17 століть, наданих у тимчасове користування з 15 музеїв України, Польщі та Литви. >>
Унікальну історичну пам’ятку - Спасо-Преображенський собор у Чернігові приводять до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату. >>
Пам'ятник Нестору Махну в його рідному місті Гуляйполе на Запоріжжі зруйновано російськими ракетами під час обстрілу. >>
Арку Свободи українського народу (раніше - Арка дружби народів) не обов’язково зносити, якщо її перестануть зчитувати як радянський символ вважає голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович. >>
Вісімдесят років тому був скоєний один з найстрашніших злочинів проти життя людей: радянська влада депортувала кримськотатарський народ. І дітей, і дорослих – усіх. За кілька днів. Безжально. На чужу землю. Під акомпанемент брехні. >>
Якщо запитати в пересічного киянина, які у нього виникають асоціації при словах «парад на Хрещатику» і «9 травня», то з величезним відсотком вірогідності він скаже: «радянський парад перемоги над фашистами». >>