Фільм про Тараса Шевченка мав вийти у кінотеатральний прокат 2 квітня 2020 року, але через карантин, зумовлений розповсюдженням коронавірусу, прем’єру було перенесено.
Романтично-драматична сага Олександра Денисенка, за задумами творців фільму, повинна розірвати шаблонне уявлення про національного героя і символа України Тараса Шевченка, – це перший український фільм про 10-річне заслання поета в російській царській армії, яка окупувала всередині ХІХ ст. казахські степи.
Фільм розповідає про останні три місяці заслання Тараса Шевченка на півострові Мангистау в Новопетровській фортеці на Каспії, 1857 року. Поет отримує звістку від друзів з Петербурга про помилування його царем Олександром II. Однак військове керівництво Новопетровського форту не поспішає повідомляти про це Тарасові й не видає наказ про звільнення. Більш того, до форту прибуває таємний агент з Петербурга.
«Цей період життя Шевченка мало зафіксований у документах. Я шукав матеріали, пов’язані з цими подіями, навіть у російських архівах - і знайшов, що наказ потрапив до Оренбурга на початку травня, але чомусь не отримав ходу. От ця розбіжність в датах і лягла в основу історії, яку ми розповіли у фільмі "Тарас. Повернення"», — розповідає режисер фільму Олександр Денисенко.
Сценарій Денисенка під робочою назвою " Прощання з пустелею" став переможцем четвертого пітчингу Держкіно, яке надало творцям 22 млн грн, що складає половину бюджету стрічки. Ще 532,2 тис. грн продюсери отримали від Держкіно на просування фільму.
Фільм про Шевченка знімався на 38 локаціях в Україні та Казахстані, у картині 113 рольових персонажів, що є рекордом для сучасного українського кіно.
У Великій лаврській дзвіниці Києво-Печерської лаври відкрилась виставка "Ікони на ящиках з-під набоїв". Це проєкт київських художників Соні Атлантової та Олександра Клименка. >>
Директором державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка" Державне агентство з питань кіно призначило кінорежисера, продюсера Андрія Дончика. >>
Леся Демська-Будзуляк написала книжку біографічних нарисів про розвідників, які у часи визвольних змагань стояли біля створення українських спецслужб. >>
В останній день роботи у Києві знакової виставки «Алла Горська. Боривітер» охочі мали змогу доєднатися до створення своїми руками невеликих мозаїчних робіт, послухавши про розвиток цього виду творчості в Україні з 1960-х років. >>