У Києві заклали камінь майбутнього Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримських татар
Перший памʼятний камінь майбутнього Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримських татар заклали у Києві в суботу, 18 травня. >>
Центральну скульптуру робітників Арки дружби народів демонтують в останні дні квітня. (facebook.com/Vitaliy.Klychko)
Міська влада Києва вирішила демонтувати бронзову скульптуру двох робітників, встановлену біля Арки дружби народів ще в 1982 році.
Демонтаж заплановано вже на цьому тижні.
Як інформує Україна молода, про це повідомив мер столиці Віталій Кличко в соцмережах у понеділок.
«Друзі! Цього тижня демонтуємо бронзову скульптуру двох робітників, встановлену в 1982 «на ознаменування возз»єднання України з росією».
Своє ставлення до України росія «ознаменувала» звірячими вбивствами мирних українців, знищенням наших міст і селищ, прагненням знищити нашу державність. 8 метрів металу так званої «дружби двох народів» будуть прибрані з центру Києва», - написав міський голова Києва.
За його словами, другу скульптурну композицію із червоного граніту буде закрито опоряджувальними матеріалами, а згодом її також розберуть і демонтують.
Кличко пояснює, що з гранітною композицією складніша процедура і це займе більше часу.
На його думку, до демонтажу цю скульптурну композицію можна буде використовувати як простір для експозицій.
«Арку ж з титанових листів перейменуємо – старі символи набувають нового значення! І підсвітимо її кольорами українського прапору», - додав мер столиці.
Нагадаємо, центральним в композиції Арки дружби народів у Києві (розмовна назва – «ярмо») є монумент дружби народів, присвячений нібито «об'єднанню України з росією», що виконаний з титанового сплаву, граніту і бронзи і є двофігурною композицією (висота — 6,2 м) робітників — росіянина й українця, що спільно підняли стрічку з орденом «Дружби Народів». Висота арки становить — 35 метрів.
Трохи далі — витягнута по горизонталі стела з багатофігурною групою, в центрі якої — Богдан Хмельницький і боярин Василь Бутурлін — московський посол. Ця група створена за мотивами Переяславської Ради.
Скульптурні групи зв'язує арка, яка, за задумом авторів, мала б символізувати єднання «братських народів» вже неіснуючого Радянського Союзу.
Як повідомляла «УМ», у Київській міськраді зареєстровано проєкт рішення «Про демонтаж пам’ятних знаків (пам’ятників, меморіальних об’єктів, меморіальних дощок) та їх частин, пов’язаних з російською федерацією та колоніальною спадщиною».
Наразі в списку кандидатів на демонтаж загалом 60 назв пам’ятних знаків.
Перший памʼятний камінь майбутнього Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримських татар заклали у Києві в суботу, 18 травня. >>
Вісімдесят років тому був скоєний один з найстрашніших злочинів проти життя людей: радянська влада депортувала кримськотатарський народ. І дітей, і дорослих – усіх. За кілька днів. Безжально. На чужу землю. Під акомпанемент брехні. >>
Якщо запитати в пересічного киянина, які у нього виникають асоціації при словах «парад на Хрещатику» і «9 травня», то з величезним відсотком вірогідності він скаже: «радянський парад перемоги над фашистами». >>
Досвід попередніх поколінь українців, набутий у героїчній боротьбі заради утвердження української державності, має особливу цінність у нинішній російсько-українській війні. >>
1 вересня 1939 року в Горяйстівській середній школі, що на Сумщині, як і по всій Україні, розпочався новий навчальний рік. >>
На початку травня українці з’їжджаються до старовинного містечка Санліс за 40 кілометрів від Парижа, аби вшанувати пам’ять відомої українки — доньки Ярослава Мудрого. Твердження історика Філіппа Делорма згадують саме цього дня. >>