Трагедія Бабиного Яру: у Києві вшановують пам’ять жертв

10:52, 29.09.2016
Трагедія Бабиного Яру: у Києві вшановують пам’ять жертв

Бабин Яр: пам'ятник розстріляним дітям.

День пам’яті жертв Бабиного Яру відзначається в Україні на державному рівні у четвер. Трагедія Бабиного Яру є одним з найжахливіших символів Голокосту. 75 років тому, 29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення.

 

До 75-х роковин трагедії Бабиного Яру UΛ:Перший транслюватиме заходи, що проходитимуть в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр», а також покаже спецвипуски програм і документальні стрічки, присвячені подіям того часу.

 

Зокрема, кореспонденти UΛ:Перший робитимуть включення з Національної опери України, де об 11:30 розпочнеться пам’ятний концерт.

 

Трансляція жалобних заходів з Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» за участю Президента України Петра Порошенка та гостей з-за кордону розпочнеться о 18:30.

 

У зв’язку із заходами до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру, станція метро «Дорогожичі» не працюватиме на вхід та вихід з 15:00 у четвер.

 

Водночас, з 12:00 до 19:00 буде закрито рух всіх видів транспорту по вулиці Лаврській (від площі Слави до вулиці Цитадельної). А також заплановано обмежити рух усіх видів транспорту смугою для руху маршрутних транспортних засобів вулицею Мельникова (від вулиці Сім’ї Хохлових до вулиці Олени Теліги) та вулицею Олени Теліги (від вулиці Мельникова до вулиці Ольжича) 29 вересня з 13:00 до 21:00 години.

 

Патрульна поліція у разі необхідності обмежуватиме або заборонятиме рух усіх видів транспорту 29 вересня з 17:00 до 22:00 на шляхах руху окремих осіб, щодо яких здійснюється державна охорона.

 

ДОВІДКА "УМ"

 

За даними істориків, загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. З 1 по 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.

 

Передумовою до проведення каральної акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини.

 

Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

 

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру полягло понад 100 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, комуністів-підпільників, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали "зайвими".

 

Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів. За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який саме цього дня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів».