День рідної мови. Мені подзвонила доня…

19:30, 21.02.2017

Комусь свято рідної мови, а комусь сльози. Телефонує доня, плаче.

 

Вона в мене молодчинка, закінчила університет Шевченка, магістратуру, працює. У вільний час активно розвивається. А це вирішила спробувати різні курси, повчитися ще чомусь.

 

 Ходить така вся в передчутті кайфу, хоче надолужити задоволення. Чому надолужити? Бо в універі я на курси не пускала: «Принесеш диплом – тоді підеш, куди схочеш». Принесла, почала пошуки…

 

- Ти що, плачеш?


- Ні.


- А чому голос тремтить?


- Дай мені якийсь зразок заяви, чи дай мені хоч щось, мам.


- Та що сталося? Колися.


- Я вирішила піти на курси шиття…


Гм, цікаво. Ну як хоче, то чого ж. По той бік трубки мовчанка.


- Ну?


- Що ну! Мам, я обдзвонила 30 шкіл! Тридцять! Ти розумієш?! Кругом курси ведуться російською. А коли я про українську питала, мені казали: «Ой, дєвушка, нє начінайтє, Ви што, па рускі нє панімаєтє? Ето же Кієв!» А я де, по-їхньому, живу?!! Я що, ніщебродка якась, яка невідомо звідки в сталіцу припхалася?

 

Зітхаю.

 

- Мам, вони мені сказали, що можуть у Львові пошукати україномовного тренера за окрему плату! Всі будуть вчитися в групі за 3 тисячі, а я – за п’ять тисяч, по скайпу! Бо я вимагаю в Києві неможливого – українського викладання! Кажу їм, надайте мені інформацію чи освіту за мої гроші моєю мовою, українською! Вони мене у Львів посилають!

 

Трубка схлипнула:

 

- Два місяці тому я вже хотіла піти на курси акторської майстерності. І що, пішла?! Дуля з маком – все російською! Сьогодні думала інші курси собі знайду, хоч такі…

 

Слухаю ці плачі, а перед очима – недавня нарада в Міністерстві культури з групою, що писала мовний закон 5670. Думала, серце не витримає. Питаю, як Ви могли понаписувати в новенькому законопроекті - про школи з навчанням мовами меншин?

 

Я вже два роки прошу, два роки(!) у нових законах не писати цю норму «НАВЧАННЯ». Ви що, спеціально знущаєтеся? Ми повинні давно відходити від таких шкіл, у яких навчання усіх предметів ведеться російською мовою, ви що, не розумієте? Такого немає ніде у Європі.

 

Це вже другий закон, у який ви, патріоти, чорт візьми, протягуєте цю норму – навчання мовами меншин. Нехай би на догоду язиким залишалося ВИВЧЕННЯ мови меншин – коли все українською, але є ще й предмет – мова меншини, якщо треба. Так, ні, вам мало.

 

Ви яку, врешті, мову захищаєте? Ви робите шкоду всій Україні! Чому ви таємно пропхали норму з НАВЧАННЯМ і нікому не показали? Не можна залишати її такою самою, як вона є. У нас усі міста російськомовні! Залишивши цю схему, ви залишаєте незнання української і надалі, на тому ж рівні, що сьогодні. Ви залишаєте конфлікти і напругу. Ви залишаєте проблему невирішеною!

 

- Ой, пані Ларисо, що Ви нагнітаєте, розслабтеся! – сміялося мені у вічі молоде активіст-дівча.

 

Мене прокатали на тій нараді. «Свої» ж. Довольні такі пішли...

 

Сьогодні день рідної мови. Мені подзвонила доня…

  • Троха про Скрипку і не тільки

    Для того, хто не боїться втратити свою першосортність (на основі приналежності до Росії чи російської мови), нема проблеми мовного питання. Для того, хто боїться – починається гвалт «гуманізму-прав-чєловека», бо СТРАХ ототожнитися з «другосортними українцями» – страх знищення, страх смерті. >>

  • Українці, не працюйте на росіян. Бо це смерть

    На російському сухогрузі "Герої Арсеналу" українці загинули не так через шторм, як через те, що Росія намагається обійти санкції проти портів окупованого Криму та уникнути оподаткування. >>

  • Про мовну психотравму і українське ґетто

    Після століть імперського катка варіант «а тепер давайте перегорнемо сторінку і з цього моменту хай буде мир, дружба, рівні можливості і політкоректність, а хто не погоджується з цим, той упоротий і національно озабочєний» – не працює. >>

  • Тихий спротив декомунізації,

    Надважливий, на моє глибоке переконання, Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону і пропаганду їх символіки» має сприяти відродженню історичної пам’яті та консолідації українського народу. >>