Переглянув деякі матеріали вітчизняних ЗМІ... Про фестиваль, що входить у трійку найвизначніших кінофорумів світу (поруч із Канном чи Венецією), — або ж нічого, або передрук із російських джерел (слово в слово, навіть характеристики з Вікіпедії)... Чи дурниці на кшталт «Україна побореться за головну нагороду Берлінале». Це щодо включення фільму «Діагноз» молодого українського режисера Мирослава Слабошпицького до конкурсу короткометражних стрічок. Справді, приємна подія — і для режисера, і для українського кіно. Одначе головна нагорода фестивалю розігрується все ж у конкурсі повнометражних стрічок.

Емігрант Давид Бурлюк у похилі роки все мріяв про виставки на батьківщині, але батьківщина виявилася злопам’ятною і, впустивши того, хто на початку століття роздавав «ляпаси громадським смакам», у 1956—1965 роках на територію СРСР, влада не дозволила надрукувати ні рядка з того, що писав Бурлюк­поет і теоретик, показати жодної картини, які намалював Бурлюк­художник. Між іншим, успішний художник, якого називали «американським Ван Гогом», батьком не тільки росій­ського, а й японського футуризму. Поступово уродженець Харківської губернії повертається у свідомість своїх земляків, і виставка в Київському музеї російського мистецтва, яка відкрилася в минулу п’ятницю, найсвіжіший приклад.