Коли фінанси співають «За упокій...»

28.02.2009
Коли фінанси співають «За упокій...»

Тепер стрілку слід направити вниз. Доходи бюджету Києва вперше за 15 років є меншими, ніж у минулому році. З 25 мільярдів прибуткова частина бюджету впала до 18. (Фото журналу «Главред».)

«Бюджетна» сесія Київради, яка мала відбутись позавчора, перенесена щонайменше на тиждень. Причина цього проста — йдуть торги за депутатські голоси. Симпатикам Черновецького, мабуть, не просто зібрати 61 голос, тим паче що власники мандатів мають унікальну можливість продати свої голоси дуже й дуже дорого. Адже голосування за бюджет міста, як і день народження, буває раз на рік. Тільки цим, а ніяк не бажанням глибше вивчити 300–сторінковий бюджет Києва, пояснюється взята пауза. При цьому цифри, закладені у головний фінансовий документ столиці, суттєвим чином не зміняться. Бо й не вони є предметом дискусії, а сума, за яку можна придбати голос столичного «парламентарія». Звісно, якісь незначні правки на рівні перерозподілу між сферами господарювання мізерних сум усе ж можливі. Але порядок цифр від цього не «постраждає».

Отже, якщо минулого року бюджет міста складав 24,4 мільярда гривень, то у 2009–му він становитиме 18,6 мільярда. З них 15,4 мільярда складають так званий загальний фонд і 3,2 — спеціальний фонд. За останні 15 років бюджет Києва вперше є меншим, ніж попередній. При цьому в держбюджет буде відраховано 7,42 мільярда гривень.

На 76 відсотків доходна частина бюджету складається з податків. Оригінальні методи поповнення міської казни, які запропонував мер Черновецький, не враховані при складанні бюджету. Нагадаємо, що нові тарифи на послуги ЖКГ вже не раз скасовував Президент України Віктор Ющенко. А прокуратура, у свою чергу, визнала незаконними платний в’їзд машин до Києва та на територію міських цвинтарів. Наразі вона вивчає та готується дати правову оцінку введенню платних медичних послуг.

Загалом бюджет–2009 майже повторює бюджет–2008 з урізанням окремих статей видатків на 15–20 відсотків. Так, на житлово–комунальне господарство бюджет виділяє 629,5 мільйона гривень, з яких 458 мільйонів підуть на погашення «Київенергохолдингу» різниці у тарифах. 192 мільйони гривень підуть метрополітену (і це при тому, що борг міста перед цим комунальним підприємством становить 256 мільйонів). На потреби «Київпастрансу» передбачено 66 мільйонів (при заявлених 153), а на закупівлю заборонених евакуаторів та блокіраторів — 40 мільйонів.

Значно урізано фінансування деяких цільових програм: програма «Здоров’я киян» отримає 52,1 мільйона гривень, «Освіта столиці» — 175, 4 мільйона. На «Культуру та мистецтво» піде 180 мільйонів, цією програмою, до речі, вже не передбачені видатки на закупівлю книжок для бібліотек.

А тим часом у держбюджеті для Києва призначені значно скромніші цифри, ніж минулого року. Якщо у 2008–му на «виконання функцій столиці» відводилось 1,346 мільярда гривень, то цьогоріч ідеться лише про 500 мільйонів. При цьому з фонду Євро–2012 Києву у 2009 році виділять тільки 650 мільйонів — на будівництво залізнично–автомобільного мосту через Дніпро.

 

ДО РЕЧІ

Цікаво, що місто у 2009 році профінансує відкриття єдиного нового культурного закладу в столиці — музею Шолом–Алейхема. Відкриття заплановане на 2 березня. «УМ» намагалась отримати коментар у директорки музею Ірини Клімової, але пані Клімова попросила зачекати ще пару днів. «Боюсь зурочити», — чесно зізналась вона. Хоч музею і дано зелене світло, все одно за нинішніх обставин упевненості не може бути ні в чому.

І це стосується не лише музейних працівників. Так само попросила відкласти розмову й керівник прес–служби метрополітену Надія Шумак. Там — свої «забобони». До затвердження бюджету про проблеми підприємства у «підземці» говорити не хочуть. А проблем вистачає. Зокрема, тепер узагалі не зрозуміло, чи будуть відкриті обіцяні ще у 2008 році три станції в напрямку Теремків. Дехто з міських чиновників каже, що відкриття відбудеться до Дня Києва, а дехто, що — до 24 серпня. З неофіційних джерел відомо, що директор метрополітену Петро Мірошников і гадки не має, як проіснувати без дотацій за перевезення пільговиків, які не надходять на підприємство з листопада минулого року. Підвищуючи ціни на проїзд у чотири рази, влада обіцяла підняти метрополітенівцям зарплати, однак цього не сталося. Мірошников наразі розглядає «антикризові заходи», які включають скорочення кількості поїздів, працюючих ескалаторів, планових ремонтів рухомого складу. А голова правління «Київенерго» Едуард Соколовський тим часом попереджає Мірошникова, що в разі несплати грошей за спожиту електроенергію її постачання до метрополітену буде призупинено або ж істотно скорочено...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>