Букерівська премія 2024: переможницею визнано німецьку письменницю
Букерівська премія, одна з головних літературних відзнак світу, оголосила цьогорічного переможця. Лауреатом Букера за 2024 рік стала німецька письменниця Дженні Ерпенбек. >>
Володимир Смотритель: для юної аудиторії — ніяких емоційних поблажок! (Фото Івана ЛЮБИШ–КІРДЕЯ.)
У березні подій, присвячених пам’яті Тараса Шевченка, традиційно вистачає. Як офіційних, так і тих, що залишаються поза ефіром провідних телеканалів, але мають неабиякий суспільно–значущий ефект. До останніх варто віднести і позавчорашню акцію в Національному музеї літератури «Сон» Т. Г. Шевченка в розверстому просторі «проклятих років» української історії. Постмодерне прочитання». Свого Кобзаря представили студенти 4–го курсу Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка–Карого (художній керівник — Михайло Яремчук) та їхній старший колега, заслужений артист України Володимир Смотритель (художній керівник Хмельницького монотеатру «Кут»). І якщо Смотритель — актор досвідчений і загартований не одним сценічним майданчиком, у тому числі й за кордоном, то студентам довелося сповна пізнати зміст афоризму «грудьми на амбразуру». Річ у тім, що глядачами цього дійства були школярі (той, хто часто буває в театрі, знає про особливості поведінки на таких заходах цієї категорії наших співгромадян). Вочевидь, саме з розрахунку на таку аудиторію в назві вечора з’явилося визначення «постмодернове»... Але якщо хтось із юних шанувальників Кобзаря розраховував почути його поезії в стилі реп, то цього, звісно, не було. Прочитання комедії «Сон» у виконанні студентів можна назвати, швидше, особистісним, щирим і зворушливим... І, судячи з реакції глядачів у залі, така форма подачі була дуже доречною. Не знаю, настільки молодь «проросла через Шевченка до себе, доросла до висот, які посилає нам Кобзар», як закликала у своєму вступному слові ініціатор читань Лідія Дорошко, але слухали зацікавлено.
Володимир Смотритель у цьому проекті виконував особливу філософську місію: через Шевченків «Сон» він мав привідкрити трагічні сторінки 30–х, 33–х, 37–х, 60–х, 80–х років XX ст. української історії, проілюструвавши їх поезіями Олега Ольжича, Євгена Плужника, Юрія Клена, Василя Стуса, Тараса Мельничука... (Власне, за словами авторів ідеї, у цьому й полягає постмодерне перевідкриття «Сну» як «своєрідного символічного коду української метафізичної й історичної присутності»). Майстер для юної аудиторії не робив ніяких емоційних поблажок — його слова звучали жорстко і прицільно. Людина зі свічкою в руках, яка говорить про справжні цінності і вічні сумніви людства, — такий сильний образ надовго залишається в пам’яті. Навіть якщо ця пам’ять належить типовому представникові «покоління пепсі»...
Букерівська премія, одна з головних літературних відзнак світу, оголосила цьогорічного переможця. Лауреатом Букера за 2024 рік стала німецька письменниця Дженні Ерпенбек. >>
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Актор-лялькар та доброволець Євген Невинський зник безвісти під час бою на Запорізькому напрямку ще 27 липня 2023 року. Лише нещодавно генетична експертиза підтвердила загибель військового 118-ї бригади. >>
У Києві в ніч на 17 травня демонтували будівлю, яку всупереч законодавству самочинно звела релігійна громада УПЦ МП на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". >>
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>