І рибку з'їсти, і ліцензію отримати

24.03.2004

 

      Досить скоро рибалки, зваблені теплим сонечком, вийдуть на культурно-розважальний промисел на човнах. Запрацюють і рибопереробні підприємства. Проте цього року підприємствам рибного господарства, імовірно, доведеться побігати по інстанціях, отримуючи дозвіл на свою роботу. Річ у тім, що Департамент рибного господарства Мінагрополітики ініціює введення ліцензування не лише на рибний промисел, як це було досi, а й на переробну діяльність. Таке нововведення необхідне, щоб убезпечити споживачів від неякісної продукції, якої так багато на наших ринках.

      Цього року, сподівається голова Держрибгоспу Сергій Алимов, наші «рибники» зможуть отримати дозвіл і на експорт продукції до країн Євросоюзу. За підрахунками спеціалістів із Держрибгоспу, Україна щороку може експортувати до ЄС приблизно 100 мільйонів тонн рибної продукції. Раніше експортний потенціал держави оцінювався у 800 тисяч тонн, оскільки виловлювала Радянська Україна до мільйона тонн на рік, залишаючи собі лише 100 —150 тисяч, які  повністю задовольняли внутрішні потреби.

      Зараз же вилов риби вчетверо скоротився — за минулий рік великі та дрібні риболовні підприємства видобули з морських глибин усього 250 тисяч тонн риби, що, за підрахунками, становить по 12 кілограмів у живій вазі на одного споживача. В Держрибгоспі пояснюють це не лише скороченням «поголів'я» риби в океані, а, насамперед, неспроможністю флоту. «Судна старі, — нарікає Сергій Алимов, — а, щоб ремонтувати чи купувати, треба брати кредити». Отже, океанічна рибка, яка в загальному валовому вилові становить 70 відсотків, продовжує плавати у світових водах.

      Але, стверждують у департаменті, навіть якщо припустити, що український флот отримає другу молодість, без імпорту все одно не обійтися, адже серед нас є чимало любителів, скажімо, скумбрії чи стерляді, а ці види український кордон, на жаль, не перетинають, отже, цю продукцію доводиться завозити із сусідніх морських держав. Приміром, торік українці спожили 295 тисяч тонн продукції закордонного походження. Утім імпорт не залишає без роботи рибопереробні підприємства, адже 80—90 відсотків продукції завозиться не в товарному вигляді, тому потребує додаткової обробки.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>