Верховний Суд підтвердив чинність застосування нового українського правопису
Тарас Кремінь привітав рішення Верховного Суду, яким підтверджено чинність і обов’язковість застосування Українського правопису. >>
Іздрик: «Вау! За «Таке» у мене премія». (Фото з сайту газети «Друг читача».)
Відомому письменнику Юркові Іздрику на день народження син сказав: «Старий, для сидіння на троні благодаті у тебе все є. Так що бажаю тобі тільки грошей». Автор здогадувався, що побажання сина спрацюють буквально за декілька місяців. Але Іздрик знав, що з написанням збірки «Таке» він «став сумирним, тихим та тверезим, богобоязливим». Тож коли минулої п’ятниці в офісі Британської ради в Києві Іздрика оголосили лауреатом конкурсу «Книга року Бі–Бі–Сі» і посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Лі Тернер вручив йому помаранчевий конвертик із 1000 британських фунтів стерлінгів, письменнику залишилося лише процитувати Джонні Депа: «Вау!»
У п’ятірку фіналістів, окрім збірки лауреата «Таке», увійшли такі книги : «Легенди Львова. Книга друга» Юрія Винничука , «Місто з химерами» Олеся Ільченка, «Урізька готика» Галини Пагутяк, «Джури–характерники» Володимира Рутківського. Журі у складі журналіста і депутата Ольги Герасим’юк, музиканта Андрія Кузьменка, журналіста Андрія Куликова, директора Інституту філософії НАН України Мирослава Поповича та адміністратора премії і продюсера Української служби «Бі–Бі–Сі» Світлани Пиркало одноголосно вибрало Іздрика.
Перед врученням премії за кулісами точилися розмови, хто ж буде лауреатом. Редактор інтернет–видання «Літакцент» запевняв одного з видавців, що це має бути Галина Пагутяк. Тим часом між гостями поважно походжав Олесь Ільченко і був упевнений, що журі має відзначити його київський роман «Місто з химерами». Іздрик же, навпаки, у тусню не сунувся, сидів собі самотньо у куточку, посьорбуючи каву. До цього часу для конкурсів і премій він вважався неформатом. Його тексти масово читали, та ніхто не наважувався висувати їх на «Книжку року», «Коронацію слова» чи премію Конрада. Можливо, весь секрет відторгнення полягав у тому, що раніше Іздрик писав психологічні месиджі для себе. Збірку «Таке» вперше адресував іншим, послання направляв конкретним людям.
Світлана Пиркало відзначила: «Цьогоріч учасники конкурсу набагато сильніші, ніж були у 2008–му. Кожен із фіналістів міг стати лауреатом. Та нам усім найбільше сподобався Іздрик. Коли його читаєш, відразу розумієш — це щось «Таке», що коли упіймаєшся на нього, то вже не відпустить». Ольга Герасим’юк принесла з собою Іздрика пошарпаного і з купою закладок: «Це мистецькі галюцинації про життя, де кожен із нас знайшов себе. Тут є якісь речі, які змусили мене плакати». Андрія Куликова як корінного киянина з головою захопило «Місто з химерами». Паралельно з Ільченком він перечитав дослідницькі твори про Київ і мусив визнати, що у химерах і фантазіях фіналіста є набагато більше правди про столицю. Хоча з іншого боку, перечитавши «Легенди Львова. Книга друга», його мучила заздрість, що він не має ніякого відношення до Галичини.
Головний філософ України Мирослав Попович ніколи у житті не прочитав би стільки художньої літератури, якби не входив до складу журі. «Молода література намагається епатувати і дражнити читача. В Іздрика, безумовно, є епатаж, і дуже сміливий. Хоча б у тому, як він торкається християнства. Але це абсолютно цнотливо, і за цим треба бачити людську душу. Там є слово», — міркує вголос Попович. Іздрик, почувши слова про свій епатаж, ніяково опустив очі, але коли Попович підсумував, що він цнотливий, письменник із радості відіслав філософу знак рукостискання. «По реакції членів журі я зрозумів, що ця книга їм сподобалася, і я дуже з того тішуся. А взагалі мрію написати книжку, яка сподобається моїй мамі. Вона і цього разу нічого не зрозуміла. Може, премія її переконає, що книга чогось варта», — зізнається Іздрик. Також письменник без вагань відзвітував, на що витратить 1000 британських фунтів. «У мене не те, що плани. Я хочу почати ремонтувати кухню. Це єдине місце, де ми з дружиною перетинаємося. Цей помаранчевий пакет за фен–шуєм допоможе налагодити нам сімейний простір», — сміючись, Іздрик помахує в повітрі конвертиком із премією.
Тарас Кремінь привітав рішення Верховного Суду, яким підтверджено чинність і обов’язковість застосування Українського правопису. >>
На Черкащині у селі Куцівка вшанували пам’ять відомого земляка — поета, письменника й перекладача Тодося Осьмачку — до 129-ї річниці з дня його народження. >>
Цивілізовані суспільства перетнули міленіум в ейфорії: з геополітичної мапи зникла зловісна абревіатура СССР, і всі сліпо вірили, що назавжди. >>
Уперше під батутою іноземної диригентки Кері-Лінн Вілсон у Львівській національній опері імені Соломії Крушельницької прозвучала опера «Украдене щастя» за твором Івана Франка. >>
У Києві 27 травня відбувся допрем’єрний показ документального фільму «10 років війни». >>
Посольство Італійської Республіки в Україні передало Міністерству культури та інформаційної політики України два цифрових піаніно, тромбон, тубу та валторну. Ці музичні інструменти будуть передані до Харківського музичного фахового коледжу ім. Б. М. Лятошинського, який постраждав від російських бом >>