Ірпінь—Копенгаген—Київ
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>
24-серійне продовження вітчизняної «мильної опери» про палке кохання султана Сулеймана і Роксолани ми побачимо лише через рік: як з'ясувалося, фільм на українські екрани не пустило керівництво Укртелефільму.
Утім самі артисти запевняють, що в цій ситуації вони — «невіноватиє», а не пустило фільм на українські екрани керівництво Укртелефільму. В останнього знімальна група просила лише 50 відсотків декорацій, стільки ж костюмів, павільйони і можливість стонувати фільм українською мовою, але з декораціями, наприклад, повна катастрофа — їх спалили. Проте знімальна група не звинувачує студію у навмисному саботажі проекту і називає ситуацію, що склалася, дрібним недбальством і традиційною халатністю керівництва Укртелефільму. «Спочатку декорації винесли на дощ і сніг, де вони мокли і розкисали близько п'яти місяців, зрозуміло що після такого кращого виходу з ситуації, ніж спалити їх, просто не було...». Замість великого павільйону для зйомок акторам виділили малий, а на правдиве відтворення давньої доби групі дали всього на двадцять процентів костюмів. А після завершення зйомок Укртелефільм відмовився тонувати («озвучувати») фільм українською мовою.
«Нахабство» Укртелефільму, за твердженням головного режисера серіалу «Роксолана-2» Бориса Нібієрідзе, продюсерів проекту розлютило не на жарт. Останні затялися, що конторі-ворогу кіно не віддадуть. З часом знайшовся і спонсор, який виділив гроші на україномовне тонування.
А от позиція керівництва студії «Укртелефільм» здивувала всіх — від акторів до продюсерів. «Логіку Укртелефільму зрозуміти важко. Якби вони виконали умови договору, то змогли б потім продати цей фільм за тисячу доларів, тоді як просили ми в них зовсім мало. Ну невже Укртелефільм має неміряно грошей, щоб ось так викидати їх на вітер», — дивується Борис Костянтинович. До речі, знімальна група витратила вісім місяців лише на те, щоб «вибити» із чиновників дозвіл на подальші зйомки цієї картини. Тепер колишні перипетії без сміху не згадують: за цей час виконавиця ролі Роксолани Ольга Сумська встигла навіть народити дитину. Водночас північні сусіди за показ погодилися заплатити набагато соліднішу ціну, навіть не торгуючись. «Продюсер у «Роксолани» був російський, але він не хизується тим, що допоміг чи зробив нам якийсь дружній жест, — він нормальний бізнесмен і заробив собі на цьому гроші. На жаль, це те, чого не розуміють наші державні чиновники», — каже Борис Нібієрідзе.
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>
У Великій лаврській дзвіниці Києво-Печерської лаври відкрилась виставка "Ікони на ящиках з-під набоїв". Це проєкт київських художників Соні Атлантової та Олександра Клименка. >>
Директором державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка" Державне агентство з питань кіно призначило кінорежисера, продюсера Андрія Дончика. >>