Півтора місяця відділяло довгі списки британської літературної премії The Man Booker Prize від коротких — у вівторок голова журі премії Ендрю Моушен оголосив шість головних претендентів на літературну славу–2010 і 50 тисяч фунтів стерлінгів. З огляду на те, що в списках є австралійський письменник Пітер Керрі з романом «Папуга та Олів’є в Америці» (Parrot and Olivier in America), нагадаємо, що на The Man Booker Prize можуть претендувати письменники з країн—членів Співдружності (добровільне міждержавне об’єднання незалежних суверенних країн, в яке входять Велика Британія та майже всі її колишні колонії), а також громадяни Ірландії і Зімбабве. До речі, Пітер Керрі вже двічі був лауреатом Букера, і якщо журі визнає його роман найкращим, це буде кількісний рекорд окремо взятого письменника в історії Букерівської премії.

Романтика втечі від цивілізації свого часу породила цілий оповідний жанр як у кінематографі, так і в літературі. У культовому роуд–муві на кшталт фільму «Безжурний їздець» Деніса Гопера герої–хіпі бездумно мчать крізь всю Америку в пошуках ефемерної американської мрії, а ось роуд–сторі з літературного поля мандрів іноді пропонують дізнатися про глибші причини такої інфантильності. А вже для цього утікачам треба щось більше за придорожнє вогнище чи ночівлю в степу, і тому ідея притулку, сховища, духовної резервації — ось те, що сповнює хоч якимсь сенсом строкату подорожню прозу таких видатних авторів, як Джек Керуак, Джон Стейнбек і Мілан Кундера. Не став винятком і британський письменник Алекс Гарланд, чий роман «Пляж» (за ним свого часу був знятий фільм iз Леонардо Ді Капріо у головній ролі) щойно побачив світ в українському перекладі у видавництві «Нора–Друк».

На «Гогольфесті» кінозал ніколи не буває порожнім. Більше того, зазвичай глядачів приходить стільки, що стоять у проходах, у коридорі, аби тільки не пропустити кадри на великому екрані. Поміж показами документальних фільмів, які презентував кінофестиваль Docudays UA, анімацією з фестивалю «Білоруська весна», короткометражками кінофестивалю «Молодість» знайшовся час, щоб поговорити. Зустріч із режисером–документалістом Олександром Балагурою, екс–киянином, який з 1998 року мешкає в Італії, назвали майстер–класом. Упродовж години він не вчив, як робити документальне кіно, а розповідав про те, що в житті не буває нічого зайвого і що варто формулювати свої бажання.