Оковита афера

09.09.2010

Голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук, повернувшись після багаторічної перерви у головне виконавче крісло області, неабияк подивувався відсутності в багатьох місцевих крамницях горілки волинського розливу. Була чия завгодно оковита, крім тієї, що виробляється Луцьким спирто–горілчаним комбінатом. Не лише як патріота, а й чиновника, відповідального за наповнення бюджету, цей факт його більш ніж зацікавив. Він навіть полякав підприємців, що прикриють ті точки, де не торгуватимуть волинською горілкою.

Очільник Волині ініціював низку зустрічей представників Луцького спирто–горілчаного комбінату з керівниками мереж продуктових супермаркетів, аби домовитися про кращі умови продажу місцевої горілки. Новими угодами передбачалося збільшення асортименту продукції комбінату, який, у свою чергу, збільшив для магазинів термiни проплат. Навіть вигідніші місця в торговельних залах «своїй» горілці було обіцяно. Попри те, що продукція Луцького СГК має хорошу репутацію, її важко придбати в Києві. Столичні супермаркети чекають відкатів за вихід на цей ринок, а державне підприємство не може собі цього дозволити.

І ось днями стало достеменно відомо про ще одну і, напевне, головну, причину падіння обсягів реалізації горілчаних виробів ДП «Луцький спирто–горілчаний комбінат». Наприкінці минулого тижня волинські податківці викрили на Рівненщині підпільний завод, горілка з якого не один рік збувалася на Волині. І цей завод є більшим за луцький! Керівник волинських податківців Микола Гринюк повідомив, що вже описано горілки, спирту та обладнання на 120 мільйонів гривень. Можна лишень уявити справжні масштаби цього підпільного виробництва. Залишається незрозумілим: як виробництво такого розмаху могло діяти стільки часу не поміченим? І чи відпрацьовує гроші платників податків величезна армія правоохоронців та митарів, якщо подібні оборудки можливі?