Букерівська премія 2024: переможницею визнано німецьку письменницю
Букерівська премія, одна з головних літературних відзнак світу, оголосила цьогорічного переможця. Лауреатом Букера за 2024 рік стала німецька письменниця Дженні Ерпенбек. >>
Пройшовши через поп і ф’южн, «Ойра» зосередилася на сучасному звучанні українського фольку. (Фото з архіву гурту «Ойра».)
Коротке і влучне «ойра» надзвичайно підходить для назви українського фолькового гурту. Наші пращури Ойрою називали Дух Щасливої Долі, який на Різдво вселявся у козу і разом із нею приносив щастя й радість у домівки українців. Нинішня «Ойра» теж виконує роль такого собі провідника поміж українською традицією та сучасністю, поміж фольклором та музичними новаціями.
У Харкові із творчістю «Ойри» можна познайомитися або на фольклорних концертах, або на культурних заходах, модератором яких виступає поет Сергій Жадан. Де б уперше ви їх не почули, вони вас здивують. По–перше, поєднанням року і фольку, по–друге, своїми дивовижними дизайнерськими костюмами і яскравими дійствами, які є обов’язковою частиною їхніх виступів. «Ми — найбільш підпільний і андеграундний український етногурт», — гордо зізнається аранжувальник «Ойри» Юрко Єфремов. Окрім нього, до нинішнього складу «Ойри» входять вокалістки Галина Бреславець та Ольга Воропаєва, скрипалька Наталя Дудинська та Петро Юха, який відповідає за духові інструменти.
Майже всі учасники «Ойри» мають музичну освіту. Галина та Петро викладають на факультеті музичного мистецтва Харківської державної академії культури, відтак, український фольклор «ойрівці» знають із першоджерел. «Ми не виконуємо популярні народні пісні на кшталт «Цвіте терен», — розповідає Галина Бреславець. — Матеріал для роботи ми віднаходимо в різних куточках України під час фольклорних експедицій».
2009 року «Ойра» професійно зазвучала на першому диску «Кроковоє колесо», виданому мистецькою агенцією «Арт–Вертеп». До альбому ввійшли 19 композицій, серед яких — коломийки, веснянки, щедрівки і купальські пісні.
Минає рік, і «Ойра» дивує всіх новим альбомом «Клубок Мокоші» (A Tangle of Mokosha), який критики назвали одним із найкращих неофолькових записів у всій українській дискографії останніх років. Співавтором альбому виступив харківський експериментальний музикант Андрій Кириченко, який до цього працював із багатьма закордонними музикантами і видав близько 40 сольних альбомів. Фольклор у цьому проекті лишився, але до нього додалися електронна музика, шуми міста, природи, відеоарт та танцювальні перфоманси. «Клубок Мокоші» «Ойра» презентувала не лише в Україні, а й у Німеччині та Польщі. «Після цього туру ми збагнули, що в Україні абсолютно відсутня культура слухання фолькової музики у клубах, — ділиться враженнями Юрко Єфремов. — За кордоном на наші концерти приходило більше людей, ніж в Україні. До того ж удома часто ми відмовляємося від участі у різних фестивалях, бо знаємо, що нам не забезпечать ті професійно–технічні умови, яких потребує виконання нашої музики».
Після міжнародного успіху проекту до тандему «Ойра»&Кириченко приєднався ще й великий поціновувач мистецьких експериментів Сергій Жадан. Нещодавно в Харківській міській художній галереї вони презентували свій новий проект (а точніше — звуко–відео–данс–перфоманс) під робочою назвою «Мандрівники». Якщо ви звикли до попереднього музично–поетичного проекту Сергія із гуртом «Собаки в космосі», то тепер вам доведеться уявити щось абсолютно немислиме: Жадан читає вірші, «Ойра» грає фольк, Кириченко традиційно чаклує з різними електронними звуками і шумами, художня студія «Антресоля» НаУКМА забезпечує відеоарт, знятий тут і тепер, а Марія Дементьєва — відеоданс. «Головний герой «Мандрівників», — пояснює Галина Бреславець, — молода людина, яка поїхала з України у пошуках чогось незвіданого. Ніхто не знає, чи повернеться цей герой в Україну, але, де б він не був, рідна земля ні на мить його не відпускає».
Наразі Жадан&«Ойра» &Кириченко записали 12 спільних композицій на вірші Жадана різних років (серед них — «Кожного разу, коли вони зустрічалися», «Бакени», «Коломийка», «Іммігрант Зонг», «Коли вона повернулась, ближче вже до зими» та інші). А ось ближче вже до осені «ойрівці» обіцяють презентувати альбом і повну версію мандрівного музично–поетично–електронного проекту.
Букерівська премія, одна з головних літературних відзнак світу, оголосила цьогорічного переможця. Лауреатом Букера за 2024 рік стала німецька письменниця Дженні Ерпенбек. >>
Процедуру продажу 112 картин із колекції зрадника Віктора Медведчука призупиняє Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. >>
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Актор-лялькар та доброволець Євген Невинський зник безвісти під час бою на Запорізькому напрямку ще 27 липня 2023 року. Лише нещодавно генетична експертиза підтвердила загибель військового 118-ї бригади. >>
У Києві в ніч на 17 травня демонтували будівлю, яку всупереч законодавству самочинно звела релігійна громада УПЦ МП на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". >>
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>