Гречаний кидок

20.05.2011
Гречаний кидок

Гречана епопея в Україні днями набула дуже цікавих обрисів — продемонструвала конфлікт всередині правлячої партії. З одного боку, не дивно: на кону величезні гроші. «Потрібно до Азарова звернутися і сказати: Микола Янович, де дешева гречка, яку ви обіцяли?» — подібні фрази ми чуємо регулярно, але звучать вони переважно з уст опозиціонерів. Цього ж разу не стримався в емоціях керівник кримського уряду, один iз найближчих соратників Президента Віктора Януковича Василь Джарти.

 

Що птаху добре, то українцю — гастрит

«Купує незрозуміла структура за незрозумілі кошти з незрозумілою ціною незрозумілої якості, фасують її незрозуміло де. Більше того, розуміють, що наша ментальність така, що не хочуть її люди їсти, фасують в українському упакуванні. Люди дізнаються про це тільки тоді, коли зварять, а від неї мамалига одна залишається! — не стримував себе Джарти. — Тобто «гарний бізнес» — з населення витягують кошти». Головна суперечність, яка залишається на виду: китайський продукт можна придбати в нашій країні щонайменше за 22 гривні. Натомість ще недавно Прем’єр–міністр Микола Азаров заочно дискутував з очільником МінАПК Миколою Присяжнюком на тему, скільки платитиме населення за кілограм сировини для улюблених гречаників — 14 гривень чи 17... Звідки взялася накрутка у вигляді 5–8 гривень, влада поки пояснити не може.

А українці, скуштувавши гречаної каші за рецептом Миколи Азарова, кривлять губи: справді не така, як наша. І згадують, що й раніше чиновники щось говорили про різні сорти... «Гречка й справді буває різних сортів, у китайської — твердіша оболонка, і її там використовують переважно на корм домашньої птиці», — каже «УМ» експерт Андрій Товстоп’ят. Нардеп Сергій Терьохін і взагалі лякає читачів інтернет–сайту «Економічна правда»: «Люди, що почнуть їсти азарівську, призначену для тварин, гречку, негайно потраплять до рук гастроентерологів».

Те, що іншосортний продукт не користуватиметься попитом у нашій державі, було зрозуміло, ще коли китайський суховантаж наближався до Одеси з порту Далян. Так, Микола Азаров на скептичні запитання, для чого, мовляв, нам цей непотріб, відповів бадьоро — крупа чудової якості! А якщо її з якогось дива не купуватимуть, то вона довго й успішно зберігатиметься в Держ­резерві. На що керівник цієї структури рішуче заявив, що їм китайського корму взагалі не треба. Але через деякий час змінив точку зору на протилежну. А Прем’єру Азарову одразу ж нагадали його фразу на засіданні уряду, що відбулося одразу ж після дня, коли китайський корабель входив в український порт: «Зверніть увагу, що ніхто з членів уряду не поїхав зустрічати це судно». Безперечно, Микола Янович мав на увазі щось глибоко самопіарне, але у контексті того, що до країни завезли непотріб, його слова набули дещо іншого відтінку.

Порція гречаників за 150 млн. грн.

На перший погляд безглузда «операція» українського уряду стає цілком логічною, якщо почати рахувати затрачені на оборудку гроші та розуміти використані у ній схеми. По–перше, гречку завезли до України без мита. По–друге, без тендеру. По–третє, імпортом займалася одна з найскандальніших компаній у нашій державі «Хліб Інвестбуд» — яку спочатку намагалися видати за державну, потім зізналися, що вона є «трохи приватною», але її керівництво відмовляється повідомляти, хто ж є цим самим таємничим інвестором. Хоча преса давно повідомила: це — близьке оточення Президента України, зокрема нардеп Юрій Іванющенко, якого нібито називають Юрою Єнакієвським.

Керівник «Хліб Інвестбуду» Роберт Бровді повідомив журналістам: торгувати гречкою — не бізнес, а соціальна відповідальність очолюваної ним компанії. Тобто крупа обходиться «Інвестбуду» у 16,7 грн. за кілограм, а відпускають вони його вроздріб за 16,06 грн. А ще, виявляється, добра компанія купує продукт у китайців не за державні, а свої кревні — при цьому втрати фірми становлять 97 доларів на тонні!

Скептичніше налаштовані експерти стверджують протилежне: не втрати, а прибуток, причому десятки мільйонів доларів. І переконують: псевдодержавна компанія закуповувала гречку за ціною, утричі вищою за реальну. Сергій Терьохін порадив чиновникам:«З китайцями треба торгуватися», — і порахував: навіть у найгіршій ситуації із зовсім бездарними покупцями кілограм гречки на борту морського судна в Китаї не може перевищувати 6,4 гривні! В українському порту — вже 6,6 грн. Навіть якби її оподатковували відповідно до вимог чинного законодавства — поповнюючи таким чином державний бюджет, — то вартість кілограма продукту не вийшла б за межі 9,5 грн. в одеському порту і 10 грн. — у будь–якій точці України.

Але ж Верховна Рада вирішила збільшити і без того непогану рентабельність імпортера і скасувала податок. Отже, отримуємо 7,1 грн. за кілограм. Навіть з урахуванням 20–відсоткової торговельної надбавки для спекулянтів маємо 8,52 грн. Різниця ж між цією цифрою, яку експерти погоджуються вважати реальною, і декларованими 16 грн. — на обсязі імпорту, який декларував уряд — становить понад 150 млн. гривень.

...«Я порахував: на експорті зерна, ну, коли закрили кордони і запровадили квотування, вони заробили 1,5 млрд. гривень. Плюс гречка... Ось під ці кошти і скасовуватимуть земельний мораторій — аби хлопці мали змогу викупити поки що нічийні гектари. Операція у два етапи», — каже власник одного з південноукраїнських хлібоприймальних пунктів, який, звичайно ж, вирішив залишитися анонімним.

 

КОМЕНТАР

Гречку примушували сіяти силоміць!

«Ми маємо інформацію з місць, що районні управління сільського господарства у багатьох регіонах України старанно виконували наказ зверху і переконливо «пропонували» всім господарствам сіяти цей продукт, — каже «УМ» фінансовий аналітик компанії «Інвестиційний капітал Україна» Андрій Товстоп’ят. — Така активність дала свої плоди. Днями аграрне міністерство навело статистику: у 2011 році гречку посіяли на площі 280 тис. гектарів. Торік, нагадаємо, під цю культуру відвели 200 тис. гектарів і отримали 135 тис. тонн зерна, з якого виготовили 100 тис. тонн крупи. Цьогоріч прогнозуємо зібрати близько 200 тис. тонн зерна і, відповідно, 130 тис. тонн крупи.

Такої кількості цілком достатньо для внутрішнього споживання в Україні, яке у нас становить близько десяти тисяч тонн щомісяця. Але сподіватися на здешевлення гречки у наступному році не варто. Господарства не поспішатимуть продавати вирощене, навіть якщо ціна на гуртовому ринку спочатку впаде. Зерно притримають і, можливо, експортуватимуть. Дуже ймовірно, що в ньому буде зацікавлена Росія».