Де у нас ростуть банани?

Борщагівка, звісно, — не Еквадор, але там цієї осені дозріли банани. Скоро ми навіть зможемо відмовитись від імпорту. А навіщо нам індійський і бразильський фрукт, якщо невдовзі на кожного киянина стане по вітчизняному борщагівському банану?.. Нісенітниця? Ні, цілком реальна можливість.

Таку ситуацію змоделювали члени Української молодіжної кліматичної асоціації (УМКА). В понеділок вони провели акцію «Банани з Борщаги». Прямо посеред Контрактової площі екологи роздавали перехожим жовті фрукти і застерігали, що банани і справді можуть вирости просто у нас під вікнами, якщо ми не схаменемось і не почнемо мислити екологічно. Бананами зі своїх місцевих «борщагівок» частувалися також львів’яни, харків’яни та дніпропетровці. Цей перфоманс став одним із десятків акцій у рамках Тижня клімату, який стартував у чотирьох містах України.

«Цей тиждень проводиться вперше. Ми самі вигадали такий формат. Наша мета — якомога ширше поінформувати людей про те, що існує проблема зміни клімату. Наші заходи дають можливість у доступній формі дізнатися про ці зміни, поговорити про них. Київ, Харків, Львів і Дніпропетровськ ми вибрали недаремно. Це міста–мільйонники, які спричиняють багато забруднень. Надалі ми плануємо поширювати свою діяльність на всю Україну» — розповіла «УМ» Ольга Мончак, голова Української молодіжної кліматичної асоціації.

Утiм екзотичні фрукти на грядках — не найстрашніше, що чекає на українців. Можливі також урагани, аномальна спека, лісові пожежі і снігопади в кінці березня. Екологи запевняють, що якщо ми ще досі не відчули цього на собі, то скоро відчуємо. Окремі наслідки змін клімату в нас уже помітні: невпинні дощі, під час яких за один день випадає місячна норма опадів, паводки, які руйнують інфраструктуру міст і сіл, забирають людські домівки та життя. Усе це — результат нераціонального природокористування і величезних викидів парникових газів у атмосферу.

Світ давно вже перевищив ліміт найвищої концентрації парникових газів — 350 частинок на мільйон СО2, за якого зміни клімату — не катастрофічні. Сьогодні ця цифра становить 400 одиниць. І Україна робить свій чорний внесок у цю невеселу статистику. За підрахунками експертів, ми входимо до двадцятки країн, які викидають найбільше СО2 в атмосферу.

Звісно, можна довго шукати відмовку і звинувачувати у всіх бідах чиновників та олігархів, але це навряд чи щось змінить. Варто просто усвідомити, що кожному з нас під силу зупинити загибель планети. Ольга Мончак переконана, що починати потрібно з себе.

«Перш за все треба подумати про те, що я купую, вживаю, на чому їжджу і як це впливає на навколишнє середовище. Потім узяти участь у якомусь екологічному русі. І вже після цього справа дійде до суттєвих дрібничок: вимикати світло, їсти менше м’яса, ходити пішки, їздити велосипедом, менше літати літаком».

ЩО? ДЕ? КОЛИ?

Кліматичний тиждень, ініційований міжнародним кліматичним рухом 350.org, триватиме до 27 жовтня. У Києві відбудуться кінопоказ Chasing Ice, акція «Екологічне графіті «Клімат і людина» і кілька кліматичних лекцій. У Львові покажуть документальний фільм «Незручна правда» режисера Девіса Гуггенхайма і проведуть майстер–клас із приготування здорової їжі. У Харкові відбудеться екскурсія в енергопарк «Восток» (селище Солоницівка) та майстер–клас «Соціальне житло для птахів–урбаністів». Дніпропетровськ здивує виставкою фотографій з усього світу, що демонструватимуть наслідки зміни клімату.