Під ялинку — від Мельпомени

25.12.2013
Під ялинку — від Мельпомени

Кадр з вистави «Клаптики по закуточках». (з сайта rusdram.com.ua.)

Цього року батькам добряче доведеться поламати голову над тим, в який театр повести свою дитину на новорічні свята. Але клопоти ці будуть зі знаком «+», оскільки нових пропозицій від режисерів вистачає.

Російська драма запрошує на виставу «Клаптики по закуточках» за п’єсою Григорія Остера. (Того самого автора легендарних «Шкідливих порад», одного з найвідоміших дитячих письменників пострадянського простору, за творами якого були зняті мультфільми «38 папуг», «Кошеня на ймення Гав», «Бабуся удава» та багато інших). «Клаптики по закуточках» — авторська інтепретація російської народної казки «Лисиця, Заєць та Півник». Режисер–постановник — Олег Нікітін. Ролі виконують студенти 5–го курсу Національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка–Карого. «Кожна казка — це боротьба добра і зла, — говорить режисер–постановник Олег Нікітін. — Ці моральні основи закладаються у дитячому віці. Яких дітей виховаємо, такими будуть дорослі глядачі».

Театр імені Франка зацікавився «Лускунчиком» Гофмана. Як зауважує режисер Стас Жирков, цю казку навряд чи можна вважати найпопулярнішою серед тих, які мами читають своїм малюкам, вкладаючи їх спати. А тому серед глядачів, переконаний Стас, буде більше старших дітей, починаючи років із семи, що вже пішли до школи, відвідують гуртки і секції, а значить, учаться жити в колективі.

«Спробуємо переосмислити цю казку на сучасний лад, — ділиться планами режисер. — Причому про осучаснення в буквальному розумінні не йдеться — тут ви не побачите сучасних костюмів, не почуєте модернових ритмів. Ми спробуємо поглянути на цю історію з точки зору сьогодення».

Молоді драматурги Ден і Яна Гуменні вписали до сюжету Гофмана лінію вагання Марі, автор музики — Ігор Антонов, художник — Катя Маркуш, у головних ролях — Дмитро Чернов, Ксенія Вертинська, Наталя Корпан, Вадим Полікарпов, Олександр Печериця, Ірина Мельник, Олена Фесуненко, Ганна Топчій. «Прекрасно розуміємо, що сьогоднішні діти через п’ятнадцять–двадцять років стануть основними глядачами, — продовжує думку свого колеги з Російської драми Стас Жирков. — І невідомо, скільки разів за цей час вони потраплять до театру. Якщо це буде один–два рази, то хочеться, щоб вони запам’ятали: це було неймовірно!»

Київський театр юного глядача на Липках потішить своїх глядачів двома новими виставами. Художній керівник театру Віктор Гирич запрошує на спектакль «Ле тяб бет» (прем’єра вже відбулася 18 грудня) за п’єсою відомого сценографа Михайла Френкеля. А режисер Максим Михайличенко переповів «Кресало» Ганса Христiана Андерсена, виставу за цією казкою у ТЮГу назвали «Казкові мандри».

А Молодий театр 21 грудня зіграв прем’єру мюзиклу «Принцеса Лебідь». Це дипломна робота Іллі Пелюка, який навчається на 4–му курсі Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені І. Карпенка–Карого в Едуарда Митницького. «У цієї казки прекрасний, зворушливий сюжет, — каже Ілля. — Спершу я мав зробити інсценівку. Але коли почав вивчати різні версії «Принцеси...», з’ясувалося, що чи не у кожного народу є своя. Написав пару реплік, а потім втягнувся і почав писати лібрето. З новими персонажами, сюжетними поворотами, проблемами і рішеннями. Композитором майбутньої вистави Андрій Білоус призначив Олексія Харченка. Прекрасний автор, якому під силу мюзикли світового рівня. Якщо мені скажуть, що написати якісно шістнадцять вокальних і десять інструментальних композицій за три місяці неможливо — я розповім їм про Олексія».

Режисер проти того, щоб цю виставу обмежувати якось за віком. І пропонує на прикладі «Принцеси Лебідь» впровадити практику сімейних походів у театр, коли те, що відбувається на сцені, цікаво і дітям, і їхнім батькам. У головних ролях — Катерина Варченко, Станіслав Бжезінський, Олександр Ромашко, Кирило Бін, Роман Равицький, Марк Дробот, Катерина Кістень...