Зеленський скасував візит до Іспанії
Президент України Володимир Зеленський скасував свій візит до Іспанії через важку ситуацію на фронті, зокрема, на Харківщині. >>
Сергій Тігіпко: «Якщо ми зможемо домовитися про реформи та боротьбу з корупцією, це вже буде справжня командна гра».
— Пане Сергію, згідно з прогнозами соціологів, «Сильна Україна» — це єдина опозиційна сила, яка потрапляє до парламенту. Чи важко вам буде працювати в такій політичній «самотності»?
— Якщо нам вдасться домовитися і створити широку коаліцію, яка зараз була б для країни найкращим виходом, тоді, я думаю, працювати буде не так важко. А для того, щоб домовитися, досить виконати дві вимоги. Перше: розпочати боротьбу з корупцією, бо це найбільше зло, котре заважає Україні розвиватися. І друге: провести реформи, бо наша держава сьогодні, як ніколи, потребує змін. Тут головне — знайти експертів та фахівців, здатних провадити такі реформи, а парламентська більшість мусить їм у цьому дуже серйозно допомагати. Якщо ці умови будуть виконані, ми готові конструктивно працювати у спільній більшості. Якщо ж ні, ми залишатимемося опозицією і пропонуватимемо свою альтернативу діям влади.
— Ваш прогноз: вибори на сході відбудуться?
— Повноцінних виборів, я думаю, не відбудеться. Досить подивитися на те, що відбувається навіть не на Сході. Депутатів б’ють, а у Миколаєві побили та викрали наших агітаторів, які роздавали пресу. Їм і раніше погрожували та відбирали матеріали. А на сході тим паче — легко не буде. Але я переконаний, що вибори все одно треба проводити. Адже недовіра до влади — велика, а недовіра до Верховної Ради — ще більша.
— Але обрані на сході парламентарії будуть легітимними? Якщо брати до уваги специфіку виборів у цьому регіоні...
— Безумовно. Схід — це Україна. Крапка. Давайте не будемо забувати, як починався конфлікт на сході. Більше 90% населення виступали за те, аби залишитися в Україні. Серйозних сепаратистських настроїв там не було. Потім по цих людях пройшлася війна, з’явилися жертви серед мирного населення, посилився тиск російських ЗМІ. Але це ніяк не впливає на те, що Донецьк і Луганськ — частина єдиної країни. І до проблем цих регіонів ми повинні ставитися, як до проблем усієї України.
— Яким є ваше ставлення до мирного плану Президента Порошенка?
— Коли я не бачу, в чому сьогодні полягає проблема в наших переговорах iз Росією стосовно Донбасу, мені складно довіряти якимсь мирним планам. Ніхто ані з журналістів, ані з експертів не може мені пояснити, через що ми не можемо сьогодні отримати стабільний мир на Донбасі. Я не знаю, про що ведуться перемовини, і тому не бачу тих перепон, які є на шляху до миру. Тож довіри в мене нема. Але я iз самого початку виступав за мирне вирішення конфлікту, бо силовий варіант у даному випадку не пройде. І те, що Президент змінив свою думку і почав говорити про мирне вирішення конфлікту — це позитив, і цьому є моя повна підтримка.
— То чи варто продовжувати перемовини на кшталт тих, які відбувалися в Мінську?
— Вони мають бути публічними, бо стосуються єдності країни. От зараз депутати під впливом Президента проголосували за закон, згідно з яким певні наші території матимуть «особливий статус». Там пройдуть «свої» вибори, там можна буде впливати на призначення прокурорів, суддів тощо, мати народну міліцію. Я вважаю, що це — неправильний підхід. Такі преференції хотіли б мати всі регіони. Це потрібно і у Львові, і у Харкові, і в Чернівцях, і в Одесі. Тому мені до кінця не зрозуміло: в чому, власне, полягає план Президента? Незнання і викликає недовіру.
— Хоч якийсь позитив у законі про особливий статус Донбасу ви бачите?
— Ні, він для мене є неприйнятним. Я не хотів би виділяти, виокремлювати Донецьку та Луганську області. Так ми створюватимемо своє Придністров’я, замість того, аби провести повноцінну регіональну реформу.
— Влада каже, що таким чином вона забезпечує бодай мінімальну паузу і перепочинок у війні...
— Пауза, безумовно, потрібна. І якщо є можливість пролонгувати перемир’я, то нею слід скористатися, бо альтернатива цьому одна — війна, коли гинуть молоді хлопці і ситуація тільки загострюється.
— Якими будуть ваші перші кроки у новій Верховній Раді як народного депутата та лідера парламентської фракції? З якими законодавчими ініціативами ви виступите передусім?
— Ми йдемо на вибори і говоримо про три пріоритети. Нам потрібен стабільний мир. Нам необхідно зупинити крах економіки. Нам дуже важливо відновити соціальні стандарти. Ось на ці три завдання ми й будемо скеровувати всі зусилля. Що робити в економіці та в соціальній сфері, ми добре розуміємо. Тут насамперед треба буде сформувати професійний уряд, бо сьогодні основна проблема в тому, що Кабмін розгубився і не знає, що робити. В уряді сьогодні нема першого віце-прем’єра, міністра економіки, міністра транспорту плюс в країні немає голови Ради Нацбезпеки... В уряд треба брати не «своїх» партійців, а професіоналів, здатних врятувати ситуацію. А для цього потрібні значні здібності та великий досвід.
— «Сильна Україна» має свою кандидатуру в очільники уряду?
— Це питання буде вирішувати коаліція, давайте не випереджати події. Якщо ми зможемо домовитися про реформи та боротьбу з корупцією, це вже буде справжня командна гра, і не матиме великого значення, хто саме буде Прем’єром, а хто — віце-прем’єром тощо.
— Військові дії на Сході України щодня поглинають мільйони гривень. Як залатати цю фінансову діру?
— Найперший спосіб: отримати фінансове зростання. А для цього, знову ж таки, потрібні реформи та боротьба з корупцією. Але сьогодні я додав би ще дві умови, без яких ми не зсунемося з мертвої точки. Нам потрібно визначити перелік базових підприємств і по кожному з них розробити окрему програму порятунку. Якщо вдасться це зробити — ми врятуємо індустрію в цілому. Друга умова: долати кризу в малому та середньому бізнесі, шукаючи вирішення проблеми в кожному секторі окремо. Приміром, є сектор переробки — сідаємо і говоримо з його представниками про те, що саме заважає їм розвиватися. Буде економічне зростання — будуть гроші і на армію.
— А на чому можна було б зекономити?
— На контролюючих організаціях. Сьогодні у нас їх більше семидесяти. У них працює більше 220 тисяч людей. На їхнє утримання ми витрачаємо щорічно 25 млрд. гривень. А на армію цього року додатково виділяли 15 мільярдів. Є тут над чим замислитись? Є. Тим паче що багато з цих організацій узагалі не потрібні. Їх можна скорочувати, об’єднувати персонал тощо. І не забуваймо про корупцію. Ви знаєте, скільки ми втрачаємо тільки на митниці — на тому, що не добираємо митні збори, і на тому, що наша промисловість не може нормально розвиватись, бо йде контрабанда?.. Резервів для оборони у нас насправді більше, ніж достатньо.
— Україні потрібна професійна армія на контрактній основі?
— Я постійно про це говорю. Це один зі шляхів подолання проблеми, але тут ми, на жаль, уже на кілька місяців запізнилися. А аргумент на кшталт того, що у нас нема грошей, більше не спрацьовує. Гроші є. І ті, що надходять від МВФ, і ті — що в резервних фондах. Їх можна брати і з ними можна працювати.
— Ми згадали МВФ. Але якраз існує загроза того, що ця інституція припинить iз нами співпрацю. Саме через те, що ми не проводимо реформи і не боремося з корупцією...
— Так, подібна загроза існує. МВФ позичає нам гроші і розраховує на те, що ці гроші повернуться. Але це можливо тільки в тому випадку, коли економіка почне зростати і дасть ресурс для повернення. Цього не відбувається, гроші розкрадаються — у МВФ перестають бачити в Україні гідного партнера. А таке партнерство потрібне в першу чергу не МВФ, воно потрібне нам.
— Як, на вашу думку, можна зупинити девальвацію гривні?
— Спочатку слід розібратися у тому, чому девальвація відбулася. Зокрема, й через неконтрольоване рефінасування банків. На ці потреби Нацбанк видав 138 млрд. гривень. Ці кошти вийшли на ринок споживання і «зірвали» ціни, а потім вийшли на валютний ринок і «зірвали» курс гривні. А все тому, що Нацбанк не контролював ці гроші. А мав би. Як мав би й боротися зі спекулянтами — цього не робилося також. Коли виникають такі проблеми, голова НБУ має ставати дуже публічною особою і пояснювати людям, що відбувається. І ще один момент. Без реформ отримати адекватний курс гривні буде дуже важко — конвертувати в національну валюту підприємці просто не бажають.
— Наскільки позитивний вплив на економіку України матиме Угода про асоціацію з Євросоюзом?
— Це дасть певний позитив, але ми не можемо розраховувати, що Угода про асоціацію вирішить усі наші проблеми. Більше того: вона не компенсує усі втрати, які ми зазнаємо, втрачаючи ринки Росії, Казахстану, Білорусі. Підписувати Угоду, безумовно, було необхідно. Але слід і з Росією вести переговори з економічних питань, щоб максимально залишити там наш ринок збуту — в першу чергу для українського машинобудування, металургії та хімії.
— Ми перебуваємо у стані війни з Росією.
— Ми можемо проводити переговори з Казахстаном та Білоруссю, і через ці країни заходити на ринок Росії. Але для успіху таких переговорів треба в першу чергу змінити уряд. Уряд сьогодні непрофесійний, він не займається економікою, а грається у популізм.
— А європейський ринок Україна здатна завоювати?
— Все, що стосується сировинних товарів, буде сприйматися Європою добре. Зараз зросли поставки зерна, чавуну — тобто якщо з Росією ми втрачаємо переробку, то у випадку з Європою нарощуємо продажі сировини. Бо це вигідно для європейської промисловості. А от що стосується виробів нашої промисловості, то вони заходитимуть на європейські ринки надзвичайно важко. І наші виробники повинні бути до цього готовими. Європа захищатиме свої ринки.
— Нинішня влада не отримала від Заходу вагомої допомоги. Ні гуманітарної, ні — тим паче — військової. Чому? Як зараз сприймають Україну на міжнародній арені?
— Захід (і особливо Європа) дуже залежать від Росії. Водночас вони бачать, що реформи в нас практично не йдуть і з корупцією ніхто не бореться. Постає питання: заради чого їм зазнавати збитків від погіршення стосунків iз Росією? Ані Заходу, ані Росії ми не потрібні. Є ми і наші українські інтереси. І, крім як на самих себе, спиратися нам ні на кого. Ми можемо самі вирішити практично всі проблеми. Якщо ми проводитимемо реформи — то як країна для інвестицій ми будемо цікаві для всіх. Усіх цікавить наше розташування, земля, кваліфікована робоча сила, ринок збуту. Але — тільки за умов, що ми дійсно проведемо всі ті зміни, які так необхідні зараз.
Президент України Володимир Зеленський скасував свій візит до Іспанії через важку ситуацію на фронті, зокрема, на Харківщині. >>
6 січня 2024 року на каналі «Еспресо» в телевізійній програмі Віталія Портникова і Христини Яцків серед інших питань обговорювали проблему виживання гумористичних передач на телебаченні. >>
Макрон підтвердив рішучість Франції надавати всю необхідну підтримку "в довгостроковій перспективі і разом з усіма своїми партнерами" для подолання загарбницької війни росії. >>
Законопроєкт підтримали 84 обранці, проти проголосували 30 депутатів. На обранців не вплинули масові протести грузинів >>
Радник президента Естонії з питань національної безпеки Мадіс Ролл каже, що керівництво його країни на рівні уряду і глави держави серйозно обговорює можливість відправки військ на захід України. >>
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявляє, що Вашинтон робить усе можливе, щоб прискорити військові постачання Україні, в тому числі для створення загрози Криму. >>