Традиції святкування Великодня: паски, крашанки, писанки, мальованки
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
У меморіальному музеї Михайла Грушевського у Львові проходить виставка «Недремне Око». Там представлені роботи молодого художника Михайла Скопа, що поєднують досвід традиційного українського іконопису з авторською модерною художньою мовою.
«Іконопис, що своєю приторністю і м’якістю наслідує ідеалізовану реальність, у більшості своїй позбавляється сакрального впливу на сучасну людину — вона і так оточена тисячами ідеалізованих ілюзій реального, від найпростіших фотографій і до 3D-анімацій, — каже Михайло. — Копіювання вузького кола візантійських і московських ікон, на мою думку, є хибним кроком, бо бездушність самого процесу копіювання та нерозуміння особистого впливу іконописця позбавляє образ духовної сили. Душа митця — це найперша передумова сакральності».
Більшість з ікон на виставці «Недремне Око» мають чорне тло: святі обличчя дивляться на нас, ніби з часів на початку нашої ери. Стримані та суворі, намальовані в «глухих» кольорах із додаванням різких червоних акцентів, що символізують страждання, ці обличчя сприймаються позачасово, вони є переконливо сучасними, адже висвітлюють сакральним світлом душу людини ХХІ століття. Михайло Скоп пропонує глядачеві ознайомитися з рідкисними іконографічними типами Матері Божої. Можна побачити «Богородицю Белзьку» та «Богородицю Львівську Неопалима Купина», «Богородицю в саду», «Богородицю Ліську», а також «Богородицю Козельщанську» і «Богородицю Теребовлянську» — всі ці образи створені автором нещодавно, в суворій та аскетичній манері.
Розглянемо образ «Богородиці в саду» — це дуже неординарний та цікавий тип ікони. Цариця небесна з дитям зображена в осінньому саду. Багряні дерева, що скоро заснуть у зимовій сплячці, символізують передчуття смерті Ісуса, хресне древо якого розквітне вічним життям. Богородиця, як цариця небесна та владичиця Церкви, тримає скіпетр. Христос тримає в руці згорнений сувій, що символізує Слово Боже. По чотирьох кутах святого образа зображено ангелів, що звіщають про муки і смерть Ісуса.
Афішу виставки «Недремне Око» прикрашає образ Христа, який дивиться просто на нас великими очами, сповненими божественої мудрості. Саме «Недремне Око» Творця і Спаса заглядає в найпотаємніші глибини нашої душі. Назва виставки пов’язана з давнім сюжетом, дуже популярним у народному іконописі: він заснований на словах царя Соломона (П.П.5:2): «Я сплю, а серце моє на сторожі», він пророкує смертний сон Христа, з якого Він постане на третій день, адже смерть не владна над Живим Богом.
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
У Києві на станції метро «Звіринецька» в ніч з 1 на 2 травня з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох необхідних комплектів нової назви. >>
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, які створюють разом сучасні опери, а за одну з них навіть отримали Шевченківську премію, — 10 травня у Києві представлять свій новий твір Gaia-24. >>
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>