Впритул до страху Третьої світової війни: чому Байден перестав бути американським ковбоєм?
Політика все більше обростає панічністю, стає залежною від страху, амбіцій головних гравців та турбулентності головних носіїв інформації. >>
Президент України Петро Порошенко, який лише два роки тому виграв вибори з рейтингом 56%, нині втратив левову частку тієї довіри, яку українці продемонстрували йому на початку каденції. Хоча наразі йдеться не так про електоральну підтримку, як про оцінку експертів, опитаних Фондом «Демократичні ініціативи». 57 залучених фахівців оцінили діяльність Президента на 4,5 бала за 10-бальною шкалою. Найвищу оцінку отримала зовнішня політика Порошенка — 6,1 бала. Найгірше Президент, на думку експертів, впорався з кадровими призначеннями — 3 бали. Взаємодію з парламентом експерти оцінили в 5,1 бала, взаємодію з урядом — 4,5 бала, врегулювання ситуації на Донбасі — 4,3 бала, взаємодію з суспільством — 3,9 бала, проведення реформ — 3,7 бала, виконання передвиборчих обіцянок — 3,2%.
Основним досягненням Президента Порошенка за другий рік діяльності експерти назвали зупинку ескалації бойових дій на Донбасі. Також вони відзначили виконання умов щодо введення безвізового режиму з ЄС, створення боєздатної армії, забезпечення міжнародної підтримки України, заміну уряду, збереження коаліції у парламенті, продовження санкцій проти Росії, реформу поліції, відставку Генпрокурора Віктора Шокіна, декомунізацію, створення Національного антикорупційного бюро. Основними невдачами експерти назвали провальну кадрову політику, відсутність прогресу в боротьбі з корупцією, провал реформи прокуратури, фігурування в офшорному скандалі, слабку позицію України в мінських переговорах, спад в економіці й ослаблення курсу гривні, втрату довіри населення, погіршення іміджу України на зовнішній арені, спроби узурпації влади, змішування інтересів влади й бізнесу.
Це те, що стосується персонально Петра Порошенка. Якщо ж говорити про перспективи політичних сил, то ситуація є наступною. «Батьківщина», «Самопоміч», БПП, «Опозиційний блок», Радикальна партія Ляшка і «Громадянська позиція» здатні на даний момент подолати 5-відсотковий прохідний бар’єр та потрапити до парламенту. Про це свідчить опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Респондентів просили відповісти на запитання, за яку партію вони б проголосували, якби вибори відбулися наступної неділі. За «Батьківщину» готові проголосувати 12% респондентів, за «Самопоміч» — 10,6%, за «БПП» — 9,9%, за «Опоблок» — 9,1%, РП — 8,4%, за «Громадянську позицію» — 6%. Найближче всіх до 5-відсоткового бар’єру виявилася «Свобода», за яку готові проголосувати 3,6% опитаних. Тим часом 2,7% респондентів готові проголосувати за партію Міхеїла Саакашвілі «Рух за очищення» (у разі її створення), 1,9% — за партію Сергія Тігіпка «Сильна Україна», 1,8% — за «Національний рух Дмитра Яроша», 1,5% — за «Укроп» і 1,3% — за «Народний фронт».
Якщо ж відволіктися від парламенту і згадати про виконавчу владу, то виявиться, що новосформований уряд Володимира Гройсмана вже на початку своєї діяльності має високий негативний баланс довіри серед українців — мінус 54%. Як свідчать дані опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова, проведеного в травні, новому уряду довіряють 15,5% громадян, не довіряють — 70%. Соціологи нагадують, що уряд Арсенія Яценюка у грудні 2015 року мав баланс довіри мiнус 67% (тоді як у грудні 2014 року, після призначення — мiнус 18%). Згідно з даними опитування, довіра до владних інституцій залишається вкрай низькою. Продовжує падіння довіра до Президента: від +5% у грудні 2014 року до мiнус 48% у травні 2016-го. А от довіра до Верховної Ради за останні півроку дещо зросла: у грудні 2015 року баланс довіри до ВР становив мiнус 74%, тоді як у травні 2016 року — уже мiнус 65%.
Політика все більше обростає панічністю, стає залежною від страху, амбіцій головних гравців та турбулентності головних носіїв інформації. >>
У Києві відбулося публічне інтерв’ю відомої правозахисниці, очільниці Центру громадянських свобод, команда якого ще з 2014 року фіксує злочини росії проти України, лавреатки Нобелівської премії миру Олександри Матвійчук. >>
Генсек НАТО Столтенберг став першим очільником Альянсу, який виступив у Верховній Раді. Хоча це вже третій його візит до України. >>
Столтенберг зазначив, що країни – члени НАТО посилюють власне оборонне виробництво та працюють над спільним виробництвом з Україною. >>
Російський диктатор владімір путін планував стерти Україну з карти світу, щоб включити до складу рф. Втім, наразі цей його задум провалився. >>
Депутатка Європарламенту Віола фон Крамон переконана, що нинішня українська влада мала б об’єднатися з опозицією та включити її представників до виконавчих органів влади. >>