«Золотом» — не єдиним: каноїст Юрій Чабан з "лузера" став чемпіоном

«Почин зроблено. Передаю золоту естафету колегам», — сказав гімнаст Олег Верняєв після виграшу першого «українського» «золота» на Олімпіаді в Ріо. Утім цієї відзнаки чекали так довго, що, здавалося, резервів для подальшого штурму вершини олімпу в нашої олімпійської збірної вже не залишилося. Однак через день після тріумфу 22-річного донеччанина в індивідуальному заліку на паралельних брусах доволі несподівано як для передстартових розкладів, можна сказати, навіть сенсаційно на найвищу сходинку п’єдесталу піднявся каноїст Юрій Чебан.

 

Примітно, що до фіналу гонки на 200 м чемпіон Лондона-2012 потрапив, як-то кажуть, в останній момент.  Йому дістався своєрідний «білет щасливого невдахи». Певний час — коли після півфінальних заїздів, в одному з яких, до слова, одесит посів лише третє місце, з’явився попередній протокол учасників фіналу — Юрія не було серед числа претендентів на медалі. Утім, вчитавшись в деталі регламенту, судді все ж включили Чебана до фіналу А — як володаря одного з двох кращих результатів, показаних власниками третіх місць півфінальних баталій.

 

Щоправда, коли дійшла справа до золотої гонки, Чебана немов підмінили. Перебуваючи в ролі «лаккі лузера», він несподівано для всіх конкурентів опинився першим на фініші фінальних перегонів, ставши таким чином дворазовим олімпійським чемпіоном. «До Ріо їду по «золото», — сказав перед від’їздом до Бразилії наш каноїст. І не обманув.

 

А виграшу олімпійського «золота» на паралельних брусах від Олега Верняєва чекала, без перебільшення, вся Україна. Побачити українського спортсмена на найвищій сходинці п’єдесталу прагнула не тільки багатомільйонна армія палких уболівальників спорту. Про сходження нашого гімнаста на олімп також мріяли й вітчизняні спортивні функціонери та політики.

 

Останні, з огляду на геополітичну обстановку, постійно нагадували, що нашій країні в цей неймовірно складний час потрібні великі перемоги й водночас неабияк критикували спортивних чиновників за неналежну підготовку українських олімпійців, які тривалий час не могли здобути для України в Ріо-де-Жанейро першу золоту нагороду, через що в медальному заліку «синьо-жовті» опустилися на 50-те місце. Саме після цього  невдоволення підготовкою нашої олімпійської збірної до Ріо набуло неймовірної сили.

 

Як завжди, різкий у словах Олег Ляшко радикально «пройшовся» по спортивних функціонерах. У своєму «Фейсбуці» політик запропонував, як покарання за провальний виступ наших олімпійців у Ріо, відправити ключових осіб, відповідальних за підготовку наших спортсменів до ХХХІ Літніх ігор, на уранові копальні.

 

Водночас однопартієць Ляшка, срібний призер Олімпіади-2000 в плаванні Денис Силантьєв, який добре знається на проблемах українського спорту, пояснив причини найгіршого за 25 років нашої незалежності виступу українських олімпійців на літніх Іграх та запропонував шлях для їх подолання: «Результати наших спортсменів яскраво свідчать, що політика, спрямована на розвиток фізичної культури та спорту, в Україні відсутня. Спорт найвищих досягнень — лише як верхівка айсберга, котра демонструє те, що відбувається в країні. Якщо подивитися глибше, то ми побачимо, що немає умов для підготовки спортсменів, а половина дітей — хворі, й їм не можна давати навантаження... Я сподіваюся, що такий поганий підсумок виступу наших олімпійців стане стимулом для уряду розробити програму розвитку фізичної культури та спорту в країні».

 

...Після того як чемпіон світу-2015, борець греко-римського стилю Жан Беленюк у скандальному фіналі поступився представникові Росії, Верняєв залишився, по суті, останнім реальним кандидатом в українській олімпійській збірній на золотий тріумф.

 

До фіналу на паралельних брусах уродженець Донецька пробився з першим результатом, тож, аби довести справу до логічного завершення, вихованцю Геннадія Сартинського головне, що потрібно було зробити в заключному виступі, — впоратися з психологічним пресом золотих очікувань, які «випромінювали» не тільки українські шанувальники спорту, а й сам спортсмен. 

 

«Олег розумів, що він сам чекає від себе перемоги, цієї перемоги чекає від нього й вся Україна, тож було важливо бездоганно виконати вправи на брусах, оскільки у фіналі виступає вісім найкращих гімнастів планети», — так охарактеризував передстартовий стан свого вихованця Геннадій Сартинський.

 

За рівнем складності фінальна програма Верняєва мала лише третій після двох китайських гімнастів коефіцієнт, відтак саме від якості її виконання й залежала його доля. А, як зізнався Верняєв, напередодні вирішального старту його неймовірно «трясло». «Заснув я лише о четвертій годині ранку, й на розминці в мене нічого не виходило», — визнав Олег.

 

Хай там як, а наш гімнаст упорався з неймовірно складним завданням. «Олег вистояв! Спочатку помилився, але виправився й зробив усе на найвищому рівні. Я безмежно щасливий за нього! Я хочу висловити щирі слова вдячності нашим вболівальникам, Україні за неймовірну підтримку та віру в нас», — в коментарі прес-службі НОК сказав тренер олімпійського чемпіона Геннадій Сартинський. 

 

Примітно, що переможця та призерів (срібного медаліста Данелла Лейву зі США та росіянина Давида Белявського) індивідуального фіналу на паралельних брусах нагороджував президент НОК України Сергій Бубка, котрий, як повідомила його прес-служба, домовився з Міжнародною федерацією гімнастики про безкоштовну передачу Україні всього комплекту спортивних снарядів, на яких проходили змагання в Ріо.

 

«Це чудова новина! На мій погляд, це важливий крок для подальшого розвитку спортивної гімнастики в Україні», — наголосив Верняєв. Щоправда, згодом з’явилася інформація, що володар олімпійського «золота» у вправах на поперечині, німець Фабіан Хамбюхен на згадку про велику перемогу забажав викупити у організаторів Ігор-2016 щасливий для себе снаряд.

 

Якщо так, то у Верняєва як віце-чемпіона Олімпійських ігор у багатоборстві в питанні «приватизації» снарядів є відчутна перевага. І якщо нашим спортивним функціонерам не вдалося відстояти «золото» Верняєва в багатоборстві, то принаймні в «питанні поперечини» можна потягатися з конкурентами.

 

До слова, новоспечений олімпійський чемпіон з України також змагався й у фіналі на «снаряді розбрату», щоправда, через падіння на зі­скоку був змушений задовольнитися восьмим місцем.