Легенда-«реформатор»: у Києві відзначають 130-річчя Леся Курбаса

03.03.2017

На «круглому столі» в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва, присвяченому життю і творчості Леся Курбаса, довелося почути думку про те, як мало ми насправді знаємо цього видатного режисера-реформатора. І це при тому, що видрукувано чимало наукових розвідок, написано статей, біографія і творчий спадок режисера, здається, вивчені до найменших подробиць...

За словами театрознавця Наталі Єрмакової, таке незнання пояснити дуже просто: режисера неможливо сприймати одноосібно, без колег і творчих партнерів, без учнів, без учнів його учнів... А поки науковці продовжуватимуть досліджувати унікальність Леся Курбаса, всі охочі можуть познайомитися зі столичним періодом життя режисера, відвідавши виставку «Курбас у Києві», яка в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва працюватиме впродовж березня-квітня. 
 
Відомо, що до Києва Курбас приїхав на запрошення Миколи Садовського і майже відразу почав працювати над, висловлюючись сучасною мовою, персональним проектом — студією, з якої згодом розпочне свою історію Молодий театр. У столиці Лесь Курбас поставив дев’ять вистав, ілюстративний матеріал до яких — фотографії, програмки, елементи макетів, костюми тощо — і був використаний для облаштування експозиції нинішньої виставки. Більшість експонатів — із фондів Музею, деякі привезла співкуратор проекту Вірляна Ткач, американська театральна режисерка українського походження, керівник Ярої мистецької групи при театрі Ля МаМа в Нью-Йорку. 
Особливу увагу виставки присвячено трьом найвідомішим спектаклям Курбаса: «Газ» (1923), «Джіммі Гіґґінз» (1923) та «Макбет» (1924), які режисер випустив уже як репертуарні вистави Мистецького об’єднання «Березіль». Власне, кожній із цих вистав присвячено окрему залу експозиції. 
 
Одним із перших творчих побратимів Курбаса був художник Вадим Меллер. Матеріали до спільної вистави Курбаса та Меллера «Газ» художник проекту Вальдемарт Клюзко розташував таким чином, що відвідувачі можуть приблизно змоделювати для себе хронологію того спектаклю. 
 
«Серед найцінніших матеріалів виставки — ескізи костюмів художника Меллера і оригінальний костюм Робітника 1923 року, — розповідає театрознавець Ірина Зубченко. — Спеціально для виставки художник Руслан Павлюк за ескізом Вадима Меллера реконструював костюм Дочки Мільярдера, яку грала Валентина Чистякова». 
 
До речі, виставка «Курбас у Києві» — це не сталий, а динамічний проект. Протягом березня у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва, що розташований на території Києво-Печерської лаври, відбуватимуться заходи, присвячені творчості Курбаса та його учнів. Серед заявлених спікерів — Ярина Цимбал, Олег Сидор-Гібелінда, Ганна Веселовська, Ірина Мелешкіна, Наталя Єрмакова, Ольга Данилюк, Олена Таранченко, Тетяна Руденко, Вірляна Ткач.