Час українських супергероїв: фентезі «Сторожова застава» б’є рекорди у прокаті

19.10.2017
Час українських супергероїв: фентезі «Сторожова застава» б’є рекорди у прокаті

Роман Луцький зіграв роль українського богатиря Олешка Поповича. (Фото зi сторінки «Сторожової застави» у «Фейсбуці».)

«Сторожова застава» — український фільм, який вийшов у прокат у кінотеатрах 12 жовтня, зібрав за перший уїк-енд показу 8,18 млн. грн. Це перевищило попередні рекордні для вітчизняного кіно 7,7 млн. грн., які на старті нещодавно мала комедія «Dzidzio Контрабас». Хоча стрічки зовсім різні, їх об’єднує оптимі­стичність, місцями іронічність  і не відірвана від сьогодення мова персонажів. 
 
Іще у 2013 році кінопроект за романом Володимира Рутківського «Сторожова застава» переміг у 5-му конкурсі Держагентства з питань кіно, отримавши часткове держфінансування у розмірі 18,1 млн. грн. Варто нагадати, що попередньо книжка увійшла до «довгого списку» премії Дитяча книга року ВВС-2012. Про свій роман автор, лауреат Шевченківської премії з літератури за трилогію для дітей «Джури», того ж 2012 року казав: «...я намагався показати, що гени Іллі Муромця та Олешка Поповича продовжуються і в нашому поколінні. Це книга про спорідненість віків та про героїв, яких варто наслідувати».
 
У фентезі за романом Володимира Рутківського поєднані життя нинішніх підлітків і минувшина тисячолітньої давнини, коли на Київську Русь нападали половці. Це фентезі, а не історичне кіно. Тому і підлітковий сленг доречний: «Без проблем, чуваки, я ж казковий богатир!», — і гучномовець із петардами десь там у ХІ—XII століттях.  Це все у минувшину — зовсім того не плануючи — доніс через часовий портал підліток Вітька з нинішнього, нашого, часу.
 
Основні події відбуваються у Римові — поселенні-заставі, герої навідуються і в село Лелече, а сучасні підлітки — з міста. Тому Вітько, коли хоче перемогти печенігів, скоромовкою говорить заклинання: «LondonisacapitalofGreatBritai» («Лондон — столиця Великобританії», якщо хто не знає).
 
Додатковими наживками для глядачів фільму стали впізнавані обличчя і голоси. Серед оборонців поселення-застави Римів часів Київської Русі є ... Фагот Олег Михайлюта із гурту «Танок на Майдані Конго», а саундтрек «Наша земля» для «Сторожової застави» записувала «Піккардійська терція». 
 
Улюбленцем багатьох після перегляду «Сторожової застави» стане Роман Луцький — актор Івано-Франківського театру, який зіграв дотепного, доброго і трохи смішного (бо він же з ХІ століття) Олешка Поповича. У стрічці також знімалися Данило Каменський, Єва Кошева, Олег Волощенко, Олександр Комаров, Георгій Дерев’янський, Слава Красовська, Наталя Сумська, Єржан Нуримбет, Єрболат Тогузаков, Іван Денисенко. 
 
Локаціями для зйомок фільму були карпатські скелі Довбуша, болото під Бояркою та озеро під Кагарликом поблизу Києва, столичні Ботанічний сад і Лиса гора, Коростишівський кар’єр і Тетерівський кіш на Житомирщині, басейн у спорткомплексі Українського транспортного університету, етнографічний музей під відкритим небом «Пирогiв»,  спеціально збудована фортеця «Сторожова Застава» і павільйон № 1 студії Film.ua.
 
Режисер стрічки — Юрій Ковальов, продюсери — Єгор Олесов та Юрій Прилипко, сценаристи — Сашко Дерманський, Ярослав Войцешек і Юрій Ковальов. Оператор картини — Юрій Король. Композитори — Владлен Пупков та Сергій Сідоров. Варто згадати, що троє з великої команди тих, хто долучався до створення «Сторожової застави», пішли у засвіти.
 
Екранізоване фентезі за романом Володимира Рутківського — фільм для сімейного перегляду, основний ненав’язливий месидж якого: ми на своїй землі, ми вистоїмо! На покази навіть підлітки ідуть за власною ініціативою. А це означає, що українське якісне кіно стає модним!